ПРОВАЛЕНИЙ ТЕСТ НА ДОВІРУ

У районі неполоханих бюрократів

Леонід КЛИМЧУК,
голова Коростенської організації ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка

У перші місяці цього року по Україні активізувалося формування Громадських рад при місцевих органах виконавчої влади. Ініційоване воно було Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”.
Це значуща нормативна урядова акція, адже вона, говорячи словами Президента України Віктора Януковича, справді “не менш важлива, ніж виведення країни з кризи”. За належної участі громадськості, усвідомлення важливості цієї акції державними адміністраторами всіх рівнів та інформаційної підтримки її втілення у життя вона і справді могла б стати одним із інструментів самоорганізації повнокровного громадянського суспільства, “зшивання” пострадянського населення країни в єдину українську націю.
Та, на жаль, цьому заважає все ще існуюча обопільна поствиборча упередженість певної частини осередків громадськості до вчергове партійно оновлених місцевих адміністрацій і навпаки. Десь-то саме через це якість реалізації закладених в урядовій постанові заходів із демократизації все ще існуючого в нас пострадянського державного авторитаризму управління бажає кращого. Тож у такій атмосфері взаємної недовіри “бюрократизована державна машина, що виживала за будь-якої влади, по інерції, — як констатується, до речі, і в цьогорічному президентському посланні з трибуни Верховної Ради, — намагається зберегти свої звичні механізми управління, свої адміністративні можливості”, скориставшись при цьому налаштованістю до суспільно-політичної стабілізації країни, яка виникла у людей після всього того розгнузданого роздраю серед верхів колишньої владної команди Ющенка—Тимошенко.
Простежується незацікавленість у справжньому втіленні цього урядового рішення в життя в адміністрації Президента, та й у самому уряді. Процес десь-то зумисне віддано “на відкуп” місцевим адміністраціям, які, відчуваючи такий настрій “верхів”, намагаються притлумити намічену урядовою постановою європеїзацію громадсько-адміністративних відносин, звести її лише до чергового бюрократичного симулякру демократії. За весь час про перебіг цього процесу жодним словом не згадано на сторінках офіційного “Урядового кур’єра”. Зате в лютому з’явилася тут замітка Наталі Зворигіної про створення в Запорізькій області Антибюрократичного комітету тільки з чиновників обласної державної адміністрації на чолі з її головою. Інформація про таку “новацію” без іронічного редакційного коментаря в момент виникнення Громадських рад як схвалення досвіду чиновників із перехоплення намірів “ініціативних людей, лідерів громадської думки” чи як заклик “Бюрократи, гуртуйтеся!”
Про це ж засвідчує, наприклад, і спроба в ретроградний спосіб сформувати Громадську раду при Коростенській районній державній адміністрації Житомирської області. Згідно з вищезгаданою урядовою постановою та й відповідним розпорядженням обласної держадміністрації № 403 від 16.12.2010 року тут її мали створити ще до 11 лютого 2011 року. Але її й досі немає. Бо ось уже кілька місяців у цьому поліському районі, як називають його самі мешканці, “неполоханих бюрократів”, відбувається громадський спротив нав’язливим чиновницьким намірам сформувати цю раду лише зі “своїх” представників громадськості.
Хоча розпочалося тут усе спершу за нормативами урядового документа. Розпорядженням голови райдержадміністрації В. В. Нагорняка була створена відповідна Ініціативна група на чолі з керівником її апарату С. Ф. Макарчуком. До неї про своє бажання працювати в цій раді подали реєстраційні документи десь двадцять громадських організацій. Тож на 9 лютого були призначені установчі збори. У деяких районах області на цьому по суті й завершувалося формування Громадських рад. Бо наступними установчими зборами приблизно така кількість представників визнавалася оптимальною для складу Громадської ради: всі заявлені представники ставали її членами.
Але не так сталося на Коростенщині. Різновекторна партійно-політична кадрова веремія серед районного керівництва призвела тут до деградації адміністративного кадрового резерву, до виникнення, як вони самі називають, “кадрової ями”. Тож ще недосвідчені новопризначені керівники району, відчуваючи, мабуть, природну інтелектуально-адміністративну невпевненість у своїх адміністративних можливостях, вирішили передусім убезпечити себе від будь-яких громадських альтернатив. Особливо насторожувало їх, що пропозиції Громадських рад стануть обов’язковими до розгляду органами виконавчої влади, що голова ради зможе увійти до складу колегії РДА, що таким чином громадськість почне впливати на процеси підготовки і прийняття важливих соціально-економічних рішень, робити їх ближчими до потреб людей.
А тому керівництво району, ознайомившись із можливим майбутнім складом цієї Громадської ради, десь-то залишилося ним незадоволеним і забажало, видко, розбавити його залежно-лояльними представниками, запропонувавши через свого керівника ініціативної групи, незважаючи на протести з цього приводу громадських організацій, перенести проведення установчих зборів на перше березня. Це мотивувалося тим, що чимало охочих громадських організацій не встигли ще подати реєстраційні документи.
Так напередодні вдруге призначених установчих зборів зареєструвалися для участі в них уже аж 71 громадський представник. Тепер учасниками зборів із правом голосу від такого районного інституту громадянського суспільства як Райспоживспілка було зареєстровано 12 представників, а від районної профспілкової організації працівників освіти — 14, як представників ще і їхніх первинних осередків. Тоді як від інших районних інституцій громадянського суспільства участь у зборах обмежувалася в основному одним представником.
Така організована нерівноправність представництва окремих інституцій громадянського суспільства внесла розкол серед учасників установчих зборів. Напевне, через таке зневажливе маніпулювання їхньою статусністю, першого березня на зібрання з’явився із 71 зареєстованого тільки 51 громадський представник, серед яких і виникла палка суперечка, з участю в ній голови РДА В. В. Нагорняка, голови районної ради В. А. Кутішенка, керівника апарату РДА С. Ф. Макарчука.
Однак тон на зборах задавала представник районної ради жінок К. Л. Скляревська, яка десь два місяці тому ще працювала заступником голови з гуманітарних питань у попередньому керівництві РДА і була на думку багатьох безпідставно звільнена новопризначеним керівником району. Серед мешканців району вона вважалася людиною на своєму місці, імпонувала їм своїм ідеалістичним народницьким служінням людям. Отож після майже двогодинних дебатів, не дійшовши згоди навіть щодо кількості членів Громадської ради, головуючий І. Г. Гулідов змушений був закрити збори.
Втретє установчі збори були призначені ініціативною групою вже аж на 8 квітня. На них знову з’явилося десь стільки ж представників, як і на попередні збори. Від райдержадміністрації був присутній лише керівник апарату         С. Ф. Макарчук, який поводився тепер скромніше, ніж минулого разу, поки не перейшли до визначеності з персональним складом ради.
Адже й цього разу відкрите голосування за кількісний склад ради показало, що все-таки мінімальна більшість голосів у так можна назвати представників незалежних громадських організацій. Тоді все той же головуючий       І. Г. Гулідов оголосив таке голосування не точним і запропонував проголосувати “за” і “проти” збиранням мандатів учасників зборів, які видавав їм працівник райдержадміністрації під час реєстрації. Голосування в такий спосіб показало, що тепер мінімальна більшість голосів уже у представників торговельно-освітянських організацій, які підтримували формотворчу позицію керівництва РДА.
Прагнучи одразу ж скористатись результатами такого голосування, представник районного футбольного клубу “Колос” Л. І. Ісаєва за підтримки керуючого справами РДА С. Ф. Макарчука швидко запропонувала головуючому заздалегідь кимось складений список прізвищ лише 30 учасників зборів для рейтингового голосування із формування Громадської ради в кількості десь 19 осіб. Це одразу ж викликало обурення учасників зборів таким безпардонним визначенням “достойних” і “недостойних” для рейтингового голосування. На вимоги із залу оголосити спершу той список “достойників” головуючий відмовився. А на цей момент у стопці зібраних мандатів за позицію РДА було виявлено кілька мандатів представників, які взагалі не з’явилися на збори.
Після цього, протестуючи проти процесуальних махінацій, представники незалежних громадських організацій залишили установчі збори. Ті ж, що залишилися, змушені були знову перенести установчі збори через відсутність відповідного кворуму зареєстрованих учасників.
Ось так бюрократія цього району дбає передусім не про народні інтереси, а за своє самозбереження. До таких процесуальних викрутасів вона вдалася під час формування лише дорадчої Громадської ради при ній, повністю проваливши таким чином тест на довіру громадськості до себе. Тож уявіть після цього до чого вона може вдатись, коли постане питання про перебування таких бюрократів на державних посадах під час місцевих виборів чи виборів Верховної Ради України.
Отож пильнуймо і шануймося, українці, бо ми того варті.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment