КВІТИ НЕБУ

Валентина ЄФРЕМОВА,
мистецтвознавець,
заслужений працівник культури України

Дві Національних творчих спілки — художників і журналістів України, вирішили поєднати свої зусилля для проведення художніх виставок у Києві. Такими словами відкрила виставку “Квіти небу” відповідальний секретар КСЖУ Алла Маліненко.
Це перша ластівка проекту “Мандри у просторі і часі” для людей, щиро закоханих у самобутню красу нашої мальовничої України. Експозиція розташована в Мистецькій світлиці Київської спілки журналістів України. Творча родина — заслужений художник України, професор Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, живописець Генрі Ягодкін та його дружина — архітектор та художник, доцент кафедри містобудування Київського національного університету будівництва та архітектури Ганна Носенко та їхня донька — магістр живопису Тетяна Ягодкіна, представили натюрморти та пейзажі останніх років.
Генрі Ягодкін — художник широкого діапазону. На виставці представлений його улюблений “малий жанр” — пейзажі й натюрморти. Оригінальні постановки на підвіконні надають композиціям панорамності й простору, як на картинах: “Бузок і Альпи”, “Кримські мальви”, “Феодосія, троянди проти сонця”, “Літній букет”. Художник майстерно моделює простір світлими, прозорими кольорами, які створюють романтичний настрій і запрошують до подорожей, як на картинах — “Травень на морі”, “Блакитна затока”, “Червоні вітрила”.
Ще з 1964 року Генрі Миколайович почав навчатися професійному мистецтву. Після навчання у Республіканській художній школі він 1977 року успішно закінчив Київський державний художній інститут, майстерню відомого живописця О. Лопухова. Стажування пройшов у творчих майстернях Академії мистецтв у Києві під керуванням С. Григор’єва, та дворічний шлях асистентури-стажування при Інституті живопису, скульптури і архітектури ім. Рєпіна (Ленінград, майстерня професора Васильєва). Г. Ягодкін понад 20 років працював як асистент викладача у творчій майстерні професора Лопухова.
У творчому доробку художника декілька серій картин на тему взаємодії людини і природи, сюжети з армійської служби, поетичні цикли морських, зимових, київських мотивів. Але програмні твори — цикли картин, присвячені давньоруській історії, етноісторичні та картини-ілюстрації до праслов’янського епосу. Художник перебуває у постійному творчому русі, мета якого — усвідомлення сенсу життя на основі відродження мудрості далеких пращурів. Із надзвичайним захопленням митець працює над серією картин із давньоруського епосу. Так 2000 рік ознаменувався декоративно-монументальним розписом “Купальська ніч”, який прикрашає приміщення готелю “Прем’єр-палац” у Києві.
Улюблений художній матеріал Ганни Носенко — пастель. У цій делікатній техніці мисткиня створює ліричні картини. Роботи приваблюють композиційним завершеним рішенням, поетичним настроєм, монументальною подачею творчого задуму.
Становленню власного творчого стилю художниці сприяла робота в умовах пленерів на Полтавщині, Київщині, Карпатах. Мисткиня створює свої роботи виключно з натури, тому вони завжди правдиві, щирі й переконливі. Щоразу автор шукає нові сюжети й колористичні нюанси їх вирішення. Звідси унікальність і неповторність художніх образів, які так хвилюють.
Особливої романтики сповнені пейзажні замальовки, створені пастеллю, в яких озвучена вдячність і любов до рідної землі, батьківської хати. Твори мають назву “Рідна хата недалечко”, “Батькова дорога”, “До баби Степаниди”. Вишукана кольорова гама, надзвичайна світлодайність, вдале композиційне рішення надають представленим творам особливої інтимної ноти.
Ганна Носенко народилася в Києві, але її родове коріння з мальовничої Полтавщини. 1973 року закінчила архітектурний клас Республіканської художньої школи ім. Т. Шевченка. А після закінчення Київського державного художнього інституту 1979 року (майстерня професора Н. Чмутіної) розпочала трудову діяльність як науковий співробітник відділу реконструкції та розвитку історичних міст Науково-дослідного і проектного інституту містобудування. По сьогодні Г. Носенко викладає композицію, проектування на кафедрі містобудування КНУБА.
Тетяна Ягодкіна, незважаючи на свій молодий вік, має досить потужний список виставкової діяльності. Її твори представлені у групових, всеукраїнських і персональних виставках.
Численні поїздки на пленери вплинули на формування власного стилю, який викристалізувався у прозорій техніці живопису, піднесено-емоційних постановках, колористичному різноманітті. Вона легко оперує світлотіньовими рефлексами, які створюють особливу життєдайну ауру. Мисткиня вдало прикрашає натюрмортні постановки городиною, фруктами, чайними предметами. Натюрморти стають частиною побаченого краєвиду, чи морського, чи сільського, і цей синтез натурних постановок із пейзажем, наповнюють твори особливим, філософським змістом. Так розкривається внутрішній світ мисткині, її захоплення від побачених миттєвостей природи. Твори спонукають до діалогу між художником і глядачем, в якому є простір для роздумів. Досить зануритися у такі картини, як “Сонце і персики”, “Фіалкові хризантеми”, “Бузок проти сонця”, “Плоди нашого саду”, “Маки”.
Ніжна квітка має таке коротке життя, але встигає подарувати радість людині. Жодне свято не проходить без квітів. Їх оспівують у піснях,  про них складають вірші, ними прикрашають вулиці, площі, присадибні ділянки.
А ми запрошуємо вас відчути магію прекрасного живопису, помилуватися красою чорнобривців на картині Ганни Носенко, романтичними трояндами Генрі Ягодкіна, чарівними хризантемами Тетяни Ягодкіної. Впевнена, що кожен знайде свою квітку, яка припаде до душі.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment