КОЖНА МАМА — ЯК ВЕСНЯНЕ СОНЕЧКО

img_7017У прекрасну пору весняного цвітіння, відродження природи, в другу неділю травня ми відзначаємо День Матері. Хоча за часів радянської влади це свято, як багато інших, було заборонене.

Надія КИР’ЯН
Фото Олеся ДМИТРЕНКА

Традиція святкування Дня Матері дуже давня й глибока. Його передвісником були весняні святкування Матері усіх богів ще в Давній Греції. На початку 1600-х років почали вшановувати матерів у четверту неділю Великого посту, “Неділю материнства”, в Англії. З поширенням християнства в Європі почали відзначати свято “Матері Церкви”. З часом ці події сплелися, почали відзначати обидва свята — і Церкви, і Матері.
10 травня 1908 року з ініціативи американки Анни Джарвіс на знак пошани до її передчасно померлої неньки День Матері відзначили у Філадельфії, а 1914 року Конгрес США прийняв рішення про це нове державне свято. Згодом його почали відзначати в Європі.
Серед української громади День Матері вперше провели члени Союзу українок Канади 1928 року. Потім це свято відзначили у Львові, на Тернопільщині. Організовували та широко відзначали його товариства “Просвіта”, “Рідна школа”, “Пласт”, “Сокіл” та ін. 1939 року радянська влада святкувати День Матері заборонила. Завдяки зусиллям громадських організацій це свято відродили і з 1999 року відзначають по всій Україні.
Ми побували в Національному музеї літератури України на традиційному засіданні “Клубу вихідного дня”, яке цього разу було присвячене Дню Матері. Заступник директора музею з науково-освітньої роботи Раїса Сєннікова розповіла про історію свята, традиції його відзначення в Україні, де вшановують водночас Матір — Берегиню роду, Божу Матір і Матір Україну.
Учасники театральної студії “Мрія” при Національній бібліотеці України для дітей (керівник Світлана Копйова) прочитали поезії про жінку-матір Ірини Жиленко, Марії Людкевич, Оксани Хлоп’ячої, інших відомих авторів, а також зіграли уривки з п’єс за творами Івана Карпенка-Карого “Бондарівна”, Льва Толстого “Війна і мир”, Жанін Вормс “Сіль”. У цій студії діти глибше ознайомлюються з українською та світовою класикою, творами сучасних письменників. Деякі студійці, прийшовши сюди ще в початкових класах, не полишають своєї “Мрії”, навіть ставши студентами. Активна учасниця студії, нині студентка Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Катерина Духно розповіла: “Мені дуже подобається декламувати вірші, грати у виставах, які розвивають, морально звеличують, дають поживу для розуму. Зокрема подобаються українські вистави, які дуже цікаві за змістом, сумні й веселі водночас, наповнені красою українських костюмів. Світлана Костянтинівна — дуже демократичний керівник, завжди прислухається до наших думок, ми її любимо й поважаємо”.
Відома співачка, композитор, керівник гурту “Волинянка” Ганна Маковська виконала власні пісні про родину на слова відомих авторів. Поетичним словом привітали присутніх члени літературно-мистецького об’єднання “Духовна скарбниця”, що працює при Київському міському палаці ветеранів.
Теплому, щирому спілкуванню присутніх в аудиторії сприяла навіть погода — після останніх похмурих днів у вікно світило сонечко, лагідне, як мамина усмішка. І всі погодилися з рядками вірша співробітниці музею, поетеси Оксани Хлоп’ячої: “На жіночих долонях тримається вся планета і ціла Галактика”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment