А ІНСТРУКЦІЮ ПРОЧИТАЮТЬ

Антон СТУПАК,
м. Луцьк

У публічних обговореннях, які стосуються негараздів у мовній політиці особливо в інформаційному просторі України, мало уваги приділено документації, яку укладають промислові підприємства. А даремно, бо розрахована вона на масового споживача, точніше, покупця продукції.
Чи має можливість український покупець, придбавши виріб українського виробництва, ознайомитися з інструкцією з його експлуатації державною мовою? Знайти там щось українською окрім літер на печатці часто-густо даремна справа.
Цим хибують навіть виробники науковомісткої продукції, що укладають документи, розраховані на пересічного покупця. До прикладу, в серці України, в Шевченковому краї, в місті Умань є підприємство ВАТ “Мегомметр”. Авторитетний монополіст із виробництва засобів вимірювання електричного опору. Ось документ цього товариства: “МЕГАОММЕТРЫ ЦС0202. Руководство по эксплуатации Ба 2.722.062 РЗ”.
В “Руководстве по эксплуатации” (далі — Інструкція) жодного слова українською, навіть на його печатці. Що це: економія грошей на друкові документа українською чи просто зневага до “посполитих”.
Така ситуація змушує покупця гаяти робочий час на переклад документації, шукати словники, думати, наскільки точним є його переклад — тобто виконувати роботу виробника приладу.
Окрім того “Інструкція” мала б бути не тільки пропагандистом новітніх ідей у галузі вимірювань електричного опору, а й, згідно з вимогами українського законодавства, колективним агітатором за українську мову в цій галузі.
Якщо український виробник високого штибу виробляє продукцію, що не супроводжується державною мовою, то твориться ілюзія, що мова Янгеля і Корольова не розвинута, не має спеціальної термінології. Але це зовсім не так.
Отже, вітчизняні виробники не передбачають, що “Інструкцією” можуть користуватися українці, а тому не завдають собі клопоту з розроблення її українськомовної версії.
Європа, куди ми нібито йдемо і на яку посилаються українофоби різних рангів і мастей, давно вирішила проблему багатомовності експлуатаційної документації, що розрахована на масового покупця різних держав.
До прикладу, нещодавно придбав кутову шліфувальну машину імпортного виробництва, до якої додано книжечку з інструкціями з експлуатації 26 мовами. І серед цього розмаїття — прекрасний виклад українською. Так виробник демонструє свою повагу до покупця, до принципів ЄС, а також це ніби реклама, що стверджує — товар реалізується в багатьох країнах.
Вважаю, що виробник-монополіст засобу вимірювання електричного опору мав би стати взірцем втілення української мови, її термінології у своєму сегменті виробництва. Ця термінологія розроблена і потребує лише втілення на паперові носії — як вияв поваги керівництва Товариства до маленького українця (знаю, що всі маленькі перед ликом України), дотримання ст.10 Конституції України.
Кому вигідний такий стан із технічною документацією? Звичайно, борцям із нібито “українізацією”, якою навіть і не пахне. Завтра українофоби скажуть, що малороси (хохли) не змогли видати бодай один документ українською. Доведеться чухати лоби.
Маючи електронну версію Інструкції російською мовою, кваліфікований інженер, який знається на специфіці електричних вимірювань, легко перелицює її на електронну українську за кілька годин. Аби було бажання.
Не легковажмо технічною документацією, адже покупець може і не читати художньої літератури, а папери з експлуатації того чи іншого виробу прочитати мусить.
Чи розуміє це виробник, у якого в “Руководстве по эксплуатации”, написано, що місто Умань розташоване на території держави — “Украйна?” А хтось думає, що то Україна.
До слова: Сертифікат України для вищезгаданого мегаомметра укладено, звичайно ж, недержавною мовою. Та виданий він не ВАТ “Уманський завод “Мегомметр”, а державним органом влади України, що має назву (як вказано на сторінці 19 “Руководства по эксплуатации” у фотокопії Сертифікату): “Государственный комитет Украины по вопросам технического регулирования и потребительской политики”. Тпру, приїхали!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment