ДЕНЬ ПОДЯКИ ВАСИЛЕВІ СТЕФАНИКУ

У рідному селі Василя Стефаника Русові на Прикарпатті відзначено 140-річчя “володаря дум селянських”.
Голова Проводу ОУН, останній Президент УНР в екзилі п. Микола Плав’юк привітав односельців і краян такими словами:
“Дорогі краяни, дорога святочна Русівська громадо! Зі щирим серцем і найкращими сподіваннями вітаю Вас із 140-ми роковинами Василя Стефаника. Хай Стефаникова весна, як і весна Шевченкова, єднає Україну і українців у всьому світі, хай його життєва дорога надихає молодих земляків на торування кращої долі в Україні і для України”.

Василь МАРУСИК

У селі Русові Снятинського району на Івано-Франківщині 15 травня ц. р. було велелюдно відзначено 140-у річницю від дня народження Василя Стефаника. Односельці, покутяни, буковинці, львів’яни вшанували ім’я видатного письменника в його рідному селі. Відвідали цвинтар, де спочиває Василь Семенович із дружиною, синами і внуком, побували біля дубів, які садили ще чотири десятиліття тому Олесь Гончар, Петро Тронько, Андрій Головко, Іван Козловський, Іван Драч як почесні учасники Дня подяки видатному майстрові слова.
Цього року весняні квіти поклали до підніжжя пам’ятників Тарасові Шевченку, Василеві Стефанику, його молодшому побратиму — письменникові й педагогу Іванові Федораку, до бюста на подвір’ї садиби-музею новеліста.
Священики, львівські науковці, освітяни вищих навчальних закладів, письменники, артисти зі Львова, Києва, Чернівців, Івано-Франківська, Коломиї, Косова поклали вінок слави до підніжжя пам’ятника українському генію.
Пригадую, як сорок років тому в Івано-Франківському педінституті (йому тільки-но було присвоєно звання імені В. С. Стефаника) учасники ювілейного пленуму Спілки письменників України та республіканської наукової конференції, члени ювілейних комітетів, педагоги і студенти аплодували голові правління СПУ Олесеві Гончару, коли він сказав: “Якби Франція мала новеліста такого ґатунку, як Стефаник, то пам’ятники йому стояли б на всіх континентах”.
Пам’ятники і бюсти Василеві Стефанику в другій половині XX століття були встановлені у Русові, Снятині, Івано-Франківську, Львові й Канаді.
Нині, 15 травня, учасники щорічних Стефаниківських читань вітали нових лауреатів обласної премії імені Василя Стефаника. Від 1998 року премії вручили більш як 30 письменникам та науковцям. Цього року лауреатами стали: поетеса і науковець Ольга Слоньовська за збірку поезій “Пектораль” (Івано-Франківськ), Василь Ганущак за книжку власних поезій та перекладів “На струнах часу” (с. Микитинці Коломийського району), педагог-краєзнавець Василь Харитон за літературно-документальний диптих про В. Стефаника та його побратимів Костащуків (с. Устя Снятинського району). Також було відзначено працю львівського науковця-біолога, професора, правнука письменника Василя Юрійовича Стефаника та незмінного директора Русівського літературно-меморіального музею Марію Іванівну Косменко…
Від імені Центрального правління ВУТ “Просвіта” громаду Русова привітав краянин, письменник, лауреат Шевченківської премії Ярема Гоян (автор передмови до книжки В. Харитона). “Один Ангел-хранитель 140 років тому вручив перо одному Василькові, а через 25 років — ще одному в сусідньому селі Микулинці. У роки Першої світової війни Василь Стефаник, депутат від Віденського парламенту, врятував юного художника, який змальовував гармати, від розстрілу. Письменник Василь Стефаник і художник Василь Касіян прославили Україну на світ”, — сказав він.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment