КРАЩИЙ ІЗ СИНІВ…

Тетяна МОСІЙЧУК,
відповідальний секретар Хмельницького міського Товариства “Просвіта”

“Рідна “Просвіто”,
матінко наша,
Сонцем нам ясним будь!”
Сидір Воробкевич

У травні 2011 року виповнюється 105 років Подільській “Просвіті” і 150 років від дня народження її першого та незмінного голови Костя (Костянтина) Григоровича Солухи, відомого лікаря, громадського і культурного діяча, мецената.
Народився Костянтин Солуха 17 травня 1861 року в селі Коритне Балтського повіту Подільської губернії в родині бідного сільського священика. Батьки прагнули дати сину світську освіту, тому віддали до другої Київської гімназії, яку він успішно закінчив 1879 року. Потім вступив на медичний факультет Університету св. Володимира, по закінченні якого став лікарем. Серед його викладачів був відомий науковець П. Житецький. У колі студентської молоді та української громади в Києві остаточно формуються національні й політичні погляди К. Солухи: він стає свідомим українським громадянином і переконаним демократом.
Із 1885 року починається тернистий шлях народного лікаря і велична національно-громадська діяльність Костя Солухи на Поділлі.
У найтяжчі часи реакції Кость Солуха був на чолі українського руху в краї. Щасливе поєднання у його особі здібностей лікаря і громадського діяча дозволяло Костю Солусі робити для української справи те, за що інші зазнавали переслідувань та ув’язнення. Тільки завдяки Костю Солусі могла діяти заснована у квітні 1906 року Подільська “Просвіта”, яку весь час губернська адміністрація намагалася закрити. Товариство проводило значну українознавчу роботу, за що постійно зазнавало утисків влади. Знаходили різноманітні зачіпки, щоб обмежити діяльність Товариства. Привід для припинення діяльності “Просвіти” було знайдено влітку 1907 р., але стараннями Костя Солухи та інших активістів Товариство відновило роботу в лютому 1908 року.
Головування у “Просвіті” було пов’язано з численними неприємностями, але Кость Солуха ніколи не нарікав, бо був справжнім патріотом і вважав це своїм обов’язком. Навіть ідейні вороги високо оцінювали чесноти голови “Просвіти”. Подільський губернатор Ейлер неодноразово, викликавши К. Солуху до себе в кабінет, кричав: “Вы мне революцию в губернии разводите. Я вас всех разгоню”. А коли виїжджав у Петербург — подарував К. Солусі бюст Тараса Шевченка і фотокартку, на якій написав: “Высокоуважаемому доктору Солухе на добрую память от уважающего его кацапа. А. Ейлер”.
К. Солуха та інші члени “Просвіти” провели велику роботу з поширення мережі “Просвіт” по містах і селах Поділля. Вони розповсюджували літературу, пресу, ставили спектаклі, давали концерти, збирали гроші на пам’ятник Т. Г. Шевченку, на інші доброчинні цілі. І головне, що просвітянська діяльність охоплювала молодь, прищеплювала молодим людям любов до рідного краю, своєї мови та культури.
Коли прийшли більшовики, К. Солусі, заслуженому та поважному громадянинові, довелось ходити по дровітнях різати дрова — це називалось застосуванням примусової праці до “буржуїв”. Крім того, йому суворо заборонялось виїздити з Кам’янця, навіть до хворих. Але він ігнорував цю заборону і допомагав людям за скрутних обставин.
28 січня 1922 року, проживши 60 років і зробивши багато добра людям, Кость Солуха помер від тифу на своєму посту, лікуючи хворих на плямистий тиф.
Авторитет Костя Солухи був настільки великим, що місцева влада не змогла проігнорувати цю сумну подію. Сім’ї К. Солухи було виділено три мільйони карбованців для поховання. Як писав В. Приходько:
“Рідне Поділля золотими літерами на довічні часи мусить вписати у свої аннали ім’я кращого зі своїх синів”.
Дуже багато для утвердження української ідеї на Поділлі зробив Кость Солуха. Чого варте лише відкриття 1913 року Народного Дому “Просвіти” в Кам’янці-Подільському.
Подоляни бережуть пам’ять про Костянтина Солуху — чудову людину, українського патріота, просвітянина, лікаря, який усе своє життя віддав на благо рідного народу, України.
На відзначення поважних ювілейних дат на ХОДТРК “Поділля-Центр” відбудуться просвітницькі програми, плануються тематичні конференції в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії (спільно з Хмельницьким міським товариством “Просвіта”), а також у Національному Кам’янець-Подільському університеті імені Івана Огієнка.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment