ВИСОКОШАНОВНІ ДЕПУТАТИ!

Я звертаюся до Вас, як до колективної совісті країни. На превеликий жаль, усі теперішні балачки про боротьбу з корупцією залишаються не більше, ніж балачками. Такими ж балачками є й теревені про відродження колись славетного українського кіно. Бо такого неподобства в цій галузі ніколи ще не було.
На посаду Голови Державної служби кінематографії України невідомо з яких причин була призначена надзвичайно амбітна, жахливо самовпевнена й абсолютно не обізнана на кіносправі особа — така собі пані Катерина Копилова — колишня хазяйка невеликої дубляжної фірми, а до цього — продюсер на якомусь приватному телеканалі. Ви, мабуть, бачите яку кіногидоту виробляють приватні телеканали. З цими ж мірками вона підходить і до кіномистецтва.
Перші результати її ганебної діяльності можна побачити вже тепер. Нещодавно вона вклала 12 мільйонів українських бюджетних грошей у мерзенну, нібито присвячену двадцятип’ятиріччю чорнобильських подій, російську стрічку “В суботу”. Точніше, не в саму стрічку, а в рядок її титрів, щоб зазначити участь України в цьому паскудстві, яке ганьбить пам’ять ліквідаторів тієї страшної катастрофи. Подивіться цю стрічку й ви зразу переконаєтесь у цьому. Я вже не кажу про те, що цей нудний непотріб можна додивитися до кінця лише за вироком суду.
Все інше, що вона пропагує, такого ж ґатунку. Хоча б той же українсько-німецький фільм, знятий білоруським режисером “Щастя моє” — мерзотну “чорнуху”, яку без огиди дивитися не можна. Такою ж є стрічка, теж уже знята за російські гроші, “Спостерігач”, яку вона збирається невідомо для чого ощасливити українськими грошима. Через відсутність у нас державного прокату, цей посередній трилер за будь-яких обставин, грошей у кінотеатрі не збере, й бюджетні кошти будуть викинуті на вітер.
Всі ці дії пані Копилової дуже нагадують кримінал. Але якщо це навіть не корупційні “відкати”, то вже точно — нецільове використання бюджетних грошей. Або клінічне глупство. Я переконаний, що ви повині звернути на таке неподобство найсерйознішу увагу.

Олександр МУРАТОВ,
кінорежисер, письменник, журналіст, заслужений діяч мистецтв України, постановник 37-ми художніх і документальних фільмів, з яких найбільш відомі:
“НАШ ЧЕСНИЙ ХЛІБ” — разом із Кірою Муратовою;
“ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ” — для дітей, за повістю М. Стельмаха, призи Всесоюзного кінофестивалю;
“СТАРА ФОРТЕЦЯ” — семисерійний серіал для дітей;
“ЛЮБАША” — для дітей, 4 призи Всесоюзного кінофестивалю;
“ГОНКИ ПО ВЕРТИКАЛІ” — за романом братів Вайнерів;
трилогія за творами Миколи Хвильового (“ТАНГО СМЕРТІ”, “ГЕТЬ СОРОМ!”, “ВАЛЬДШНЕПИ”) — премія Фонду Тараса Шевченка “За визначний внесок у національне та державне відродження України”;
ТАТАРСЬКИЙ ТРИПТИХ” — екранізація кримськотатарських оповідань Миколи Коцюбинського, приз міжнародного кінофестивалю.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment