Ухвала

Міжнародних Шашкевичівських читань “Маркіян Шашкевич — мислитель, поет, священик, громадсько-політичний діяч”

200 років тому Галицька земля народила Маркіяна Шашкевича — великого сина України, священика і поета, духовного предтечу та будителя українського народу, борця за рідну мову і високу освіченість, єднання усіх українських земель, провісника незалежної України. Доля розпорядилася так, що о. Маркіян прожив лише неповних 32 роки. Однак за своє коротке життя зробив стільки, що своєю діяльністю і творчістю уславив назавжди сторінки української історії. В умовах більш як шістсотлітнього поневолення, а в роки його життя подвійного гніту — австрійського і польського, він об’єднав передових мислителів того часу в гурток “Руська трійця”, який спрямував свої зусилля на захист рідної мови і церкви, популяризацію рідного слова і своєї історії, боротьбу проти латинізації українського алфавіту, за розвиток національної освіти, видання літературних творів українською мовою (“Русалка Дністровая”), а також рідномовної навчальної літератури (“Читанка для діточок в народних школах”).
Маркіян Шашкевич першим заговорив про єднання українців Заходу і Сходу, вказав нам дорогу до дніпрян, своїм поетичним зором обняв простір “поміж Доном і Сяном”, сягав “поза Волгу, за Дунай”. Як поет за короткий період життя не встиг написати багато, однак кожне слово, кожна строфа його мають велику силу, кличуть до дії, до єднання, до оборони рідного слова, до визволення своєї країни від поневолювачів.
На жаль, із великим запізненням Верховна Рада України прийняла постанову про Всеукраїнське святкування 200-річчя від дня народження М. Шашкевича. Однак досі не створено Всеукраїнського організаційного комітету, а до 6 листопада — дати народження М. Шашкевича — залишилося декілька місяців. Громадськість Галичини ініціювала низку проектів, які потрібно реалізувати, щоб відновити в пам’яті народній основні віхи стражденного життя і творчої праці М. Шашкевича у створених музеях і пам’ятниках, виданні його творів.
Менш ніж за три роки Україна святкуватиме 200-річчя ще одного великого сина українського народу, поета і художника Тараса Шевченка. Є можливість об’єднати всіх сущих в Україні навколо двох видатних постатей, запланувати низку заходів із включенням у їх реалізацію всіх регіонів України (створення музеїв, відкриття пам’ятників, присвоєння навчальним закладам, вулицям і площам їх імені, видання творів та ін.). Сьогодні можна засумніватися (хоча ще можна ситуацію виправити), що до 200-річчя М. Шашкевича буде опубліковане ювілейне видання “Русалки Дністрової”, а Маркіян Шашкевич і його твори будуть більш широко представлені у шкільній програмі з української мови і літератури, історії України тощо.
Турбує і те, що засоби масової інформації, центральне телебачення недостатньо уваги приділяють темам, які пов’язані з життям і творчістю М. Шашкевича та його соратників (І. Вагилевича, Я. Головацького, М. Устияновича), інших однодумців.
Учасники Міжнародних Шашкевичівських читань, присвячених 200-річчю від дня народження Маркіяна Шашкевича, звертаються до Президента України Віктора Федоровича Януковича з проханням:
1. Посприяти у створенні Всеукраїнського організаційного комітету зі святкування 200-річчя від дня народження М. Шашкевича.
2. Доручити органам виконавчої влади спільно зі створеним оргкомітетом розробити План заходів до 200-річчя від дня народження М. Шашкевича, передбачивши у ньому проведення і фінансування урочистих засідань в усіх обласних центрах та м. Києві, перевидання літературної та наукової спадщини Маркіяна Шашкевича, “Русалки Дністрової”, “Читанки…” та інших творів М. Шашкевича, створення музеїв, де жив і працював   М. Шашкевич (с. Гумниська і с. Новосілки (Буський р-н), с. Нестаничі (Радехівський р-н), ремонт музею-садиби у с. Підлиссі, де він народився, ремонт музею “Русалка Дністровая” та Церкви Святого Духа у м. Львові та ін.).
3. Спрямувати зусилля, державних служб на захист, утвердження і розвиток української мови, державних символів, на пошук об’єднувальної національної ідеї, возвеличення українських героїв, створення таких соціально-економічних умов, щоб усім націям і народам (а найперше українському) жилося з любов’ю до Бога заможно і щасливо.
Рекомендувати Міністерству освіти і науки, молоді та спорту (Табачнику Д. В.):
а) не проводити реформ в освіті, які призведуть до погіршення якості освіти (необґрунтоване закриття шкіл; тотальне переведення підручників на електронні носії; єдина форма проведення державної атестації випускників шкіл (за комерційними тестами і відповідями до них); врахування середньоатестатного балу, екзаменування абітурієнтів, врахування різних пільг під час вступу до ВНЗ тощо);
б) не переписувати історію України на догоду східному сусіду;
в) запровадити 3-річну старшу школу, диференціювати її на два напрями: академічний (гімназія, ліцей), професійний (училище, реальна школа);
г) зменшити кількість навчальних предметів у старших класах до 10 (5—6 диференційованих профільних, решта — інтегровані).
д) зменшити кількість вищих навчальних закладів (до 100), зінтегрувавши на добровільних засадах малочисельні ВНЗ у потужні університети і зменшити кількість ліцензованих місць у них (250—300 тис.), врахувавши кількість випускників і реальну потребу у фахівцях, змістивши акценти з економічних, юридичних на фундаментальні спеціальності.
е) удосконалити зовнішнє незалежне тестування, збільшити кількість балів ЗНО (до 150) для вступу до ВНЗ, ліквідувати пільговий прийом до ВНЗ, після докорінного реформування освітньої системи перейти на процесуально-елективний відбір випускників гімназій, ліцеїв до ВНЗ (незалежна державна атестація після їх закінчення і зарахування до ВНЗ за її результатами);
є) прийняти загальноєвропейські підходи до ступеневої підготовки фахівців (бакалавр, магістр);
ж) запровадити незалежну державну атестацію випускників бакалаврату з обов’язковим знанням однієї з іноземних мов;
з) зменшити кількість навчальних дисциплін до 6—7 у ВНЗ, які одночасно вивчаються на курсі, використовуючи інтеграцію споріднених дисциплін.

Ф. СТЕБЛІЙ, співголова Шашкевичівської комісії у Львові, кандидат історичних наук, професор;
Р. ЛУБКІВСЬКИЙ, письменник, лауреат Шевченківської премії;
І. ФАРІОН, депутат Львівської обласної ради, доцент Національного університету “Львівська політехніка”, кандидат філологічних наук;
П. СІКОРСЬКИЙ, президент ЛКТ “Рідна школа”, доктор педагогічних наук, професор;
М. ШАЛАТА, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка, кандидат філологічних наук, професор;
Г. ВАСЯНОВИЧ, завідувач відділу гуманітарної освіти Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор;
П. ШКРАБ’ЮК, старший науковий співробітник відділу новітньої історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, старший науковий співробітник;
О. СЕРЕДА, старший науковий співробітник відділу новітньої історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник;
В. ГОРИНЬ, співголова Шашкевичівської комісії у Львові, заслужений працівник культури України, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України;
Б. ЯКИМОВИЧ, професор кафедри історії українознавства Львівського національного університету ім. І. Франка, доктор історичних наук;
І. ПОКОТИЛО, вчитель історії Вузлівського природничо-економічного ліцею Радехівського району Львівської області;
І. РАЙКІВСЬКИЙ, завідувач кафедри історії України Івано-Франківського національного педагогічного університету імені  В. Стефаника, кандидат історичних наук;
І. ШАЛАТА-БАРНА, старший викладач кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка;
М. ТРЕГУБ, науковий співробітник Львівської національної бібліотеки імені         В. Стефаника;
А. КОРЧАК, вчитель історії Бродівської гімназії ім. І. Труша, старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею;
Ю. ГУДИМА, завідувач музею історії Львівського національного університету імені І. Франка;
Р. ЯЦІВ, проректор Львівської академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства, доцент;
Н. БЕНЬКАЛОВИЧ, екскурсовод Державного меморіального музею М. Грушевського у Львові

6 червня 2011р.,
с. Вузлове Радехівського району
Львівської області

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment