Лідія КУПЧИК,
голова Львівського міського осередку
Львівської обласної організації
Всеукраїнської Ліги Українських Жінок
Вельми корисним було б на державному рівні проводити Свято Українських Героїнь, яке зародилося ще в 50-х роках минулого століття в діаспорі, коли весь світ сколихнула звістка про повстання українських політв’язнів у таборах Норильська, Воркути, Кінгіру. Найбільш вражаючою в цих подіях була участь у повстанні жінок (переважно українок), які беззбройні, з високо піднятими головами і палаючими серцями, щільними рядами виступили вперед, намагаючись захистити повсталих від розправи. Проте танки, послані нелюдами, не зупинилися, сунули вперед, і під їхніми гусеницями обривалися життя сотень кращих дочок України…
У важкі для нашої землі часи жінки мужньо ставали поруч чоловіків, твердо протистояли ударам ворогів чи стихій, своїм героїзмом надихали на високі подвиги громаду.
З 1950 року це свято відзначається в діаспорі, з 1993 року воно утверджується в Україні, але, на жаль, не має широкого розголосу.
Це свято відзначають у лютому. Саме в цьому місяці народилася одна із найталановитіших і наймужніших дочок України — Леся Українка. У лютому завершили своє земне життя славні українські патріотки Ольга Басараб, Олена Теліга, Наталія Винників, Дарія Гнатківська-Лебедь, Олена Антонів, Марія Лаврів, Наталія Шухевич, Галя Заячківська…
На їхніх прикладах слід виховувати сучасне покоління.
Дивно й прикро, що в нас легко приймають комерціалізовані, бездуховні свята пива, пампуха, шоколаду та інші, а ідеологічно-просвітницьке свято не має належного розуміння навіть серед тих, хто позиціонує себе українськими патріотами.
Тож виправляймо цю ситуацію, спільно шануймо й відзначаймо Свято Українських Героїнь. Доповнюймо наші патріотичні свята, українські Герої заслуговують не на одне святкування!
