КОЗАЦЬКА ЗВИТЯГА БАТУРИНА

Всеукраїнське козацьке свято традиційно, в другу неділю червня, пройшло в Батурині. Воно було присвячене 20-річчю Незалежності України. А ще — минуло рівно два десятиліття, як Чернігівські Рух і “Просвіта” започаткували відродження Батурина в нашій історичній пам’яті, провели тут перше Всеукраїнське козацьке свято.

Петро АНТОНЕНКО

Мало не три століття царська і комуністична імперії прагнули викреслити з пам’яті гетьманську столицю України, якою був Батурин понад 40 років. Місто чотирьох гетьманів, серед яких — славний Іван Степанович Мазепа, котрий 22 роки керував звідси Україною. Спроба гетьмана відродити незалежну козацьку, гетьманську державу обернулася спаленням Батурина у листопаді 1708 року московським військом, знищенням 14-ти тисяч батуринців, майже всього населення цього досить великого за тодішніми мірками європейського міста.
За кілька останніх років у Батурині була виконана ініційована Віктором Ющенком велика державна програма відродження гетьманської столиці. Основними об’єктами Національного заповідника “Гетьманська столиця” стали відновлена “з нуля” Цитадель — фортеця гетьманського Батурина, а також нарешті відреставрований Палац Кирила Розумовського, останнього гетьмана України.
Свято традиційно почалося на Цитаделі, у відновленій гетьманській церкві, поминальним богослужінням за загиблими 1708 року батуринцями. Потім ушанування їхньої пам’яті продовжилося поруч, біля Хреста — пам’ятника жертвам Батуринської трагедії. Далі була урочиста хода святкової колони центральною вулицею Батурина, до міського стадіону, нині переобладнаного у Співоче поле. Тут, у старовинному Кочубеївському парку, пройшли основні заходи свята. Були виставки народних майстрів, козацькі забави. Окрасою свята став концерт гостей із Хмельницького, що зайве свідчить про єдність українських земель. Виступив лауреат численних міжнародних і національних конкурсів, Академічний ансамбль пісні й танцю “Козаки Поділля”.
Але не обійшлося без присмаку смутку. І річ не лише в тому, що Батурин — це для нас символ козацької звитяги, але, на жаль, і поразок, викликаних, насамперед, розбратом серед українців. Історія повторюється. Прикро, що цьогорічне свято, ювілейне, особливе, відбулося практично за повної відсутності представників національно-демократичних сил. Де вони були, наші справжні рухівці, які починали відродження Батурина? Нехай 12 років тому колишній потужний Народний Рух і розколовся, але ж не було представників ні більшого уламка під назвою УНП, ні меншого, майже вже невидимого НРУ. А де були представники численних новітніх і національних, і демократичних, і народних, і дуже українських партій? Невже віддають нашу історичну пам’ять на приватизацію владі, відомо нині, якій? Звісно, ця влада, приватизувавши свято, не дала б і слова сказати на мітингу жодному представникові опозиції. Але все одно нашим демократам треба було б їхати, вшанувати пам’ять загиблих батуринців, зустрітися з людьми — їхніми нащадками.
Обласна й районна влада, поклавши квіти на Цитаделі до пам’ятного Хреста, навіть не постояла тут на поминальній службі по жертвах трагедії. Невже владці втекли від Хреста, бо він був встановлений 2004 року зусиллями Віктора Ющенка і його соратників? Але ж серед цих представників влади були й ті, кого призначав на посади саме Ющенко, вони благополучно сиділи у владних кріслах усі роки його президентства. А потім дехто, помінявши по три партії, опинився вже у зовсім іншій владі.
Що ж Батурин, Україна бачили й не таке. Переживуть. У цьому переконував попри все святковий, патріотичний настрій батуринців і численних гостей міста, які охоче оглядали відроджені історичні пам’ятки, музеї. От якби ще ті, хто іменує себе патріотами, елітою нації, були серед цих людей.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment