МАНДРІВКИ У ЧАСІ ПО-ЛУЦЬКИ (Містерія Луцького замку)

2Князь Любарт, вогонь, бадьорі пісні й середньовічні танці — Луцький замок уп’яте привітав армію охочих повністю розчинитися у ритмах минулих епох на одну ніч. З вечора 26 до ранку 27 червня тут відбувалося арт-шоу, яке, за словами організаторів, перетворюється на “добру візитівку” міста.

Юлія ЗАКУТНЯ,
м. Луцьк

Замок почав оживати задовго до самого дійства — тут походжали охоронці, розкладали своє начиння народні умільці, з’являлися перші фестивальники. І над стінами, незважаючи на шум унизу, кружляв білий птах, ніби засвідчуючи благословення давніх князів і даючи знак до початку містерії.
Власне, відкрилося свято доволі символічно, із зустрічі двох управителів: князя Любарта, чиїм ім’ям нерідко називають замок, і Михайла Романюка, теперішнього мера міста. Вони запалили залізну корону Вітовта, і вогонь уже до самісінького закінчення не покидав стін замку, перекинувшись до невеличких майстерень ковалів, кухонь під відкритим небом, а також ставши невід’ємною частиною виступів театрів “Танець світлячків” та “Вольфрам”. До слова, приготовані за середньовічними рецептами страви не лише лоскотали ніздрі відвідувачів, а й спустошували кишені — провести ніч смачно було задоволенням не з дешевих. Однак це не зупинило відвідувачів, котрі гуляли, як справжня шляхта, одягали плетені із трав корони, запасалися виробами народних умільців, а то й пробували себе у ролі звичайних ковалів — майстер-класи проводилися для всіх охочих.
Однак арт-шоу — це танці й музика, якими була насичена програма. “Коли я робила перший проект, — ділиться спогадами з цього приводу Тетяна Гнатів, керівник “Ночі в Луцькому замку”, начальник Луцького міського управління культури, — важко виходило підібрати гурт: треба було шукати, просити, пояснювати, говорити про гонорари… А зараз, коли рейтинг фестивалю зростає, для багатьох учасників престижно брати в ньому участь”. Слова ідейної натхненниці шоу підтвердилися, бо на сцені виступало багато відомих колективів.
Першими виступили польські танцюристи “Cracovia Danza”, спонукаючи глядачів рухатися під ритми Середньовіччя (до слова, віддалік від сцени цілу ніч учили танцювати всіх, хто забажав). Перейняли естафету львів’яни з гурту “Kings & Beggars”, котрі разом із ансамблем “Пантера” представили танці минулого, коротко про них розповівши, а також зіграли кілька своїх пісень зі спільного з “Вітром” проекту “Діва Ружа”.
Самі виконавці нарікають, що деякі гурти фактично обдурюють слухачів, граючи замість давніх мелодій сучасні етно-мотиви. “Щоб поринути у середньовічну музику, треба досліджувати її витоки, дуже багато слухати інших виконавців, майстрів старовинної музики, — пояснює Анна Васильченко, учасниця й художній керівник “Kings & Beggars”. — Це велика робота. Потрібно вивчати історію, багато читати, деколи навіть звертатися до різних знавців, особливо музикознавців. Не просто бути музикантом, не тільки захоплюватися, а й частково брати на себе роль історика”.
Власне, отой дух епохи, відчуття якого, на думку Оксани Забужко, ми втрачаємо, у Луцькому замку цієї ночі передати, як на мене, вдалося. Стоячи під сценою й споглядаючи артистів, ніби справді прибулих із далеких століть, я відчувала себе на княжому святі. Здавалося, і сам владар от-от з’явиться у воротах В’їзної вежі на коні зі своєю дружиною чи свитою й привітає народ. Історична, подекуди містична, а то й казкова атмосфера давала мені те, чого я бажала від свята. Виправдала вона й очікування Євгена Гриневича із “Kings & Beggars”, про які той жартома сказав у розмові: почути “Stary Olsa”. Імениті білоруси не забарилися, майстерно відіграли свою концертну програму після виступу театру вогню.
Збагатили позитивними емоціями загальний настрій й пантаґрюелі з “Шоу велетнів”. Театр на ходулях спершу полонив присутніх містерією булгаковського карнавалу, провівши першу частину “Віденського балу”, а через деякий час з’явившись знову — уже в українських строях. Піскова анімація Дарії Пушанкіної під акомпанування луцького “Подиху сонця” теж сприйнялася тепло.
Ближче до ранку на сцені з’явилися вже представники сучасної рок-музики, котрі натхнення черпають із фольклорної стихії, — “Pock-H” та “ZDOB[SI]ZDUB”. Гості з Мукачева були особливо харизматичними, граючи народні пісні у власному аранжуванні.
А під спів знаних у світі молдаван “ZDOB[SI]ZDUB” луцьке небо починало сіріти й рожевіти. Принагідно гурт подякував українцям за підтримку на “Євробаченні”.
Насолоджуватися піснями гурту можна було і з вежі замку. Театралізовані екскурсії туди, а також у підземелля проводилися цілу ніч, остання стартувала о пів на четверту. Це ще більше допомогло відкрити Луцьк не лише для іноземців (Тетяна Гнатів говорила про гостей із Білорусі, Польщі, Молдови), а й для самих лучан, котрі змогли зустріти світанок незабутньо — у замку.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment