ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ БУКОВИНСЬКОЇ ПЕРЛИНИ

1Колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, а тепер Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, стала третім історико-архітектурним об’єктом в Україні, внесеним до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На шляху до ЮНЕСКО
Увесь нелегкий процес підготовки до внесення Резиденції митрополитів Буковини і Далмації до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, починаючи з 2007 року по 2011 рік, пройшла проректор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича з навчально-педагогічної роботи з питань науково-виховного процесу, член експертної ради ВАК України, заступник голови університетської організації ВУТ “Просвіта”, доктор історичних наук, професор Тамара МАРУСИК.

НАРОДЖЕННЯ ІДЕЇ
— Тамаро Володимирівно, розкажіть, будь ласка, як виникла сама ідея потрапити до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?
— Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, заснований 1875 року, — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Його стіни пам’ятають імена багатьох видатних постатей, цей храм освіти й науки, духовності, культури зберігає кращі традиції національного духу. Розпочавши свою славну історію ще позаминулого сторіччя, наш заклад і у третьому тисячолітті залишається одним із найпрестижніших університетів, потужним осередком наукових, культурних і громадських кіл Буковини й сусідніх регіонів.
Центральний корпус університету розташований в архітектурному ансамблі колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, що є пам’яткою архітектури національного значення. Резиденція у Чернівцях — один із найвизначніших витворів європейської архітектури другої половини ХІХ ст., справжня перлина архітектурної спадщини України. Автор неперевершеного шедевра — відомий чеський архітектор і меценат Йозеф Главка (1831—1908), 180-річчя від дня народження якого відзначила європейська спільнота 15 лютого цього року. Незважаючи та те, що за проектами Йозефа Главки зведено майже 150 архітектурних споруд у різних містах Європи, вершина його творчості, без перебільшення, — Резиденція, будівництво якої тривало впродовж 18 років (1864—1882). Підтвердження цьому — три міжнародні конкурси архітектурних проектів, де саме цей займав призові місця. Завдяки митрополичому палацу, спорудженому в Чернівцях, наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. місто набуло статусу, прирівняному до європейської столиці.
Ксьондз Ян Бадені, який відвідав Чернівці наприкінці ХІХ ст., у своєму щоденнику “В Чернівцях. Враження з кількаденної поїздки” із захопленням писав: “…Резиденція вражає розмірами, засліплює червоністю стін, дахами, що блищать всіма кольорами веселки, вежами й вежечками всіх барв і розмірів… Бути в Чернівцях, а Резиденції не побачити — це бути в Римі і не бачити Папу Римського”. Доктор архітектури Юрій Рєпін, вражений величчю споруди, більш ніж через століття зазначив: “Геніальність ансамблю Резиденції в тому, що вона не може бути повторена ні в цілому, ні в деталях. Будівля Резиденції стала символом міста, подібно до того, як Кремль — символ Москви, Собор святого Петра — символ християнського світу, Сіднейська опера — символ Австралії”.
2007 року до нас завітали поважні гості, які мали безпосередній стосунок до ЮНЕСКО, вони були вражені красою нашої Резиденції і зазначили: “У вас є такий шедевр, про який мало знають в Україні, а в світі, напевно, взагалі про нього невідомо, то чому б вам не спробувати  внести Резиденцію до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО? Враховуючи унікальність архітектурного ансамблю Резиденції, та з метою популяризації пам’яток української культурної спадщини, ми вирішили звернутися із клопотанням до Національної комісії України у справах ЮНЕСКО щодо розгляду питання про включення Резиденції до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
ПЕРШИЙ КРОК — TENTATIVE LIST
— Із чого розпочинали роботу?
— Ми одразу почали готувати документи для включення до Попереднього списку. Робота над підготовкою номінаційного досьє Резиденції тривала понад рік. Оскільки кошторис цих робіт, підготовлений Державною службою з охорони культурної спадщини, становив 2,3 млн грн, у Чернівцях досьє вирішили підготувати власними силами. До роботи залучили науковців і студентів Чернівецького університету, фахівців департаменту містобудівного комплексу міської ради, працівників архівів, місцеві телерадіокомпанії та видавництва. Аеровідеозйомку номінаційного об’єкта з космосу Чернівцям надали безкоштовно. Вичитку пробного англійськомовного варіанта досьє носієм мови, що є обов’язковою умовою, у стислі терміни погодилася зробити волонтер Корпусу миру Мейта Праут, яка саме тоді працювала у Чернівцях.
— Яким є процес включення об’єктів до Попереднього списку ЮНЕСКО?
— Процедура номінування — нелегкий процес, що значно ускладнився у кінці ХХ — на початку ХХІ ст. Відповідно до вимог “Настанов, що регулюють виконання Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини” (1972 р.), змін і доповнень 2005 р., процес включення нових об’єктів до Списку ЮНЕСКО передбачає проходження декількох етапів: 1. Включення до Попереднього списку (Tentative List); 2. Підготовка номінаційного досьє і його схвалення Центром Всесвітньої спадщини (ЦВС) ЮНЕСКО; 3. Висновки експертів Міжнародної ради з питань збереження пам’яток та пам’ятних місць (ІКОМОС) та Українського національного комітету ІКОМОСу, зроблені в результаті безпосереднього обстеження номінованого об’єкта та буферної зони; 4. Розгляд питання щодо номінування об’єкта на Сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і голосування членів Комітету.
— Якими були вимоги першого етапу?
— Перший етап — обґрунтування унікальності пропонованого об’єкта, відповідно до визначених у “Настановах…” десяти критеріїв. Основне завдання — переконати Комітет ЦВС ЮНЕСКО в унікальності об’єкта, що зумовлює його включення до переліку об’єктів-кандидатів, тобто до Попереднього списку (Tentative List). Із запропонованих критеріїв було виокремлено чотири, які визначали унікальність Резиденції.
Крім окреслених критеріїв унікальності необхідною умовою є автентичність і цілісність об’єкта номінації. Постановою Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 р. Резиденцію взято на державний облік за категорією національного значення, за видовою ознакою — це пам’ятка архітектури, яка не має прямих аналогів в Україні.
Згідно з дотриманням вимог ЮНЕСКО необхідну документацію та фотоальбом до 1 лютого 2007 р. було відправлено до ЦВС ЮНЕСКО у Парижі. Улітку 2007 року в м. Крайстчерч (Нова Зеландія) відбулася 31-а сесія Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За результатами сесії університет отримав листа директора ЦВС Франческо Бандаріна (Італія), у якому сказано: “4 липня 2007 р. ЦВС включив до переліку об’єктів-кандидатів (Tentative List) на номінацію до Списку ЮНЕСКО Резиденцію митрополитів у Чернівцях за чотирма критеріями унікальності.

КРОК ДРУГИЙ — НОМІНАЦІЙНЕ ДОСЬЄ
— Тож початок зроблено. Яким був наступний крок?
— Другий етап — підготовка номінаційного досьє і його схвалення Центром Всесвітньої спадщини (ЦВС) ЮНЕСКО. Підготовка досьє — дуже відповідальна справа. Тому в університеті було створено робочу групу, яку очолив і координував ректор університету, професор С. Мельничук. До її складу увійшли науковці й архітектори, архіваріуси й перекладачі, правники й дизайнери, представники органів влади міста, області. Їхнє завдання полягало у підготовці номінаційного досьє на основі міжнародних постанов та конвенцій ЮНЕСКО. Посильну допомогу та практичні рекомендації щодо підготовки досьє надавали представники Національної комісії з питань ЮНЕСКО, які відвідали об’єкт номінації.
За обсягом із картами, схемами, фотоілюстраціями, копіями архівних документів та іншими матеріалами номінаційне досьє — це майже десять книг і 1000 сторінок. Підготовлений сигнальний примірник англомовного варіанта номінаційного досьє до 1 вересня 2008 р. було відправлено до ЦВС ЮНЕСКО, і вже 15 листопада того ж року університет одержав детальний технічний аналіз досьє, здійснений експертом ЦВС ЮНЕСКО Александро Бальзамо. У загальних коментарях до тексту зазначалося, що досьє з необхідними правками відповідно до викладених зауважень слід подати до ЦВС до 1 лютого 2009 р. Тож процес підготовки номінаційного досьє та проведення різноманітних заходів у рамках номінування тривав упродовж двох років (2008—2010).
У результаті копіткої праці робочої групи англомовний варіант досьє, менеджмент-план та додатки були повністю підготовлені до 15 січня 2009 р. Номінаційне досьє, погоджене головою Державної служби з питань національної культурної спадщини, тодішнім міністром культури і туризму України В. Вовкуном і підписане від імені України головою Національної комісії України у справах ЮНЕСКО В. Огризком. 28 січня 2009 року номінаційне досьє Резиденції з додатками було доставлено дипломатичною поштою і передано до ЦВС ЮНЕСКО у Парижі.
Після експертної оцінки остаточного варіанта досьє ЦВС ЮНЕСКО висловив деякі застереження щодо буферної зони навколо об’єкта номінації — Резиденції. Робоча група спільно з працівниками Державної служби з питань національної культурної спадщини та відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради доопрацювали номінаційне досьє, визначивши чіткі межі буферної зони. Навесні минулого року університет одержав висновок ЦВС ЮНЕСКО за підписом директора Центру Франческо Бандаріна, в якому зазначалося, що “після детального вивчення доопрацьованого номінаційного досьє у Центру Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО немає жодних зауважень щодо його відповідності настановам ЮНЕСКО”.

КРОК ТРЕТІЙ — ОЦІНКА УНІКАЛЬНОСТІ Й СТАНУ ЗБЕРЕЖЕННЯ
— Отже, другий етап, найвідповідальніший і тривалий, також було завершено успішно. Над чим працювали потім?
— За цей період ми пройшли третій етап — експертну місію ІКОМОСу та УНК ІКОМОСу. Завдання цих інституцій — оцінка унікальності й стану збереження об’єкта безпосередньо на місці. У вересні 2010 р. Чернівці з конфіденційною експертною місією відвідав експерт ІКОМОСу Йозеф Штульц (Чехія). Упродовж тижня експерт детально обстежував об’єкт номінації і територію навколо нього, буферну зону (історична частина міста), зустрівся з головою Чернівецької ОДА М. Папієвим і тодішнім міським головою М. Федоруком. Під час перебування експерта ІКОМОСу в Чернівцях відбулося виїзне засідання УНК ІКОМОСу за участю його президента М. Яковини. На засіданні було відзначено високий рівень проведеної роботи з підготовки номінаційного досьє.
Із нагоди 180-річчя від дня народження Йозефа Главки в університеті 15 лютого 2011 р. за участі членів УНК ІКОМОСу започатковано Главківські читання. Відрадно, що активну участь у них взяли викладачі та студенти новоствореної загальноуніверситетської кафедри архітектури та будівництва, які презентували дипломні проекти майбутніх архітекторів.
Оцінка експертів засвідчила, що всі етапи роботи з підготовки номінаційного досьє відповідно до “Настанов…” ЮНЕСКО було виконано в повному обсязі.

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ — ВКЛЮЧЕННЯ ДО СПИСКУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ
— Отож Ви підійшли до останнього четвертого етапу…
— Четвертий етап — це питання щодо включення Резиденції до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Складність роботи полягала в тому, що у світі мало знають про Україну, а про Буковину й поготів. Не таємниця, що далеко не всі в Україні знають про нашу архітектурну пам’ятку. А якщо взяти до уваги той факт, що у складі Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 21 країна і переважна більшість — це представники країн Азії, Африки, Європи, від колишнього СРСР входять лише Росія та Естонія. Тому ми намагалися зробити все, щоб привернути увагу до нашого об’єкта. Для цього ми звернулися до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, яке одразу відгукнулося і за підписом міністра були відправлені клопотання на адресу посольств 21 країни, які входять до Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Також підготували буклети, які ми взяли до Парижа.
І ось 5 травня 2011 року на сайті ЮНЕСКО з’явилася інформація про включення до розгляду на 35-й сесії Комітету ЦВС ЮНЕСКО питання про внесення до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, яке було заплановано розглянути з 19 по 29 червня цього року в Парижі.
Ми приїхали в Париж 25 червня і взяли участь у роботі 35-ї сесії Комітету ЦВС ЮНЕСКО. На жаль, після того як ми відповіли на всі запитання учасників сесії, через виробничі проблеми, пов’язані з завершенням навчального процесу, ми повернулися до Чернівців. А вже 28 червня нам зателефонували з Парижа й привітали з позитивним вирішенням питання. Гадаю, це символічно, що саме 28 червня у день 15-ї річниці Конституції України, у рік 20-ї річниці проголошення незалежності України та 180-ї річниці від дня народження видатного чеського науковця, архітектора Йозефа Главки Резиденція буковинських митрополитів внесена до Списку Всесвітньої спадщини людства. Це ніби друге народження перлини Буковини. І ми сьогодні щасливі, адже наша праця увінчалася успіхом. Нині у Попередньому списку до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 15 претендентів з України і ми готові надати їм кваліфіковану допомогу і консультації щодо оформлення документації.
Ми щиро вдячні всім, хто допомагав нам досягти мети. Насамперед Міністерству закордонних справ України, експертам Українського Національного Комітету ІКОМОСу, Міністерству освіти й науки, молоді та спорту, Посольству України у Франції, нашим представникам у ЮНЕСКО.
— Що дає отримання такого статусу?
— Включення буковинської Резиденції до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не тільки дозволить закарбувати для світу видатний зразок історично-архітектурного ансамблю XIX століття, а й дасть можливість для туристичного розвитку краю, його популяризації за межами України. Оскільки віднині всі міжнародні туристичні маршрути пролягатимуть через Резиденцію, а значить, і через Чернівці. Визнання об’єкта надасть додаткові можливості розвитку найменшої області України, розширить її культурне представництво в ЮНЕСКО. Ми ж маємо обладнати стоянки для транспорту, місця для харчування, сувенірні магазини, прибрати з території університету господарський двір і створити туристичний комплекс. Із цією метою плануємо перенести господарський двір, що за корпусом № 4 в інше місце, яке виділить міська влада. До Нового року також плануємо завершити будівництво нового корпусу № 8 по вулиці Рівненській. Там знаходитимуться факультет іноземних мов і педагогічний факультет, у Центральному корпусі будуть музеї університету, виставкові зали.
Міжнародне визнання — це велика спільна відповідальність держави, місцевої влади й університету, а це означає, що в нас попереду чимало роботи.

Спілкувалася
Марія ВИШНЕВСЬКА,
м. Чернівці

Довідка “СП”
На сьогодні у Всесвітній спадщині ЮНЕСКО Україна представлена такими об’єктами: Софія Київська та Києво-Печерська лавра (1990 р.), історичний центр Львова (1998 р.). В попередньому Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 15 претендентів з України, серед яких Бахчисарайський ханський палац, заповідники “Асканія Нова” та “Херсонес Таврійський”, культурний ландшафт і каньйон Кам’янця-Подільського, історичний центр Чернігова, парк “Софіївка”, Канівський заповідник “Могила Тараса Шевченка” та інші.
Серед 42 об’єктів природної і культурної спадщини, які цьогоріч номінувалися до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Східна Європа була представлена лише одним об’єктом — Резиденцією митрополитів Буковини і Далмації.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment