ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ВІД СІЧІ ДО СОЛОВКІВ

01032010903320-й річниці з дня народження Петра Калнишевського присвячується

Сумщина насичена надзвичайними історичними подіями, в яких провідне місце займає постать знаного українця ХVIII століття, мужнього патріота, останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського. З ім’ям славетного отамана пов’язана ціла епоха знакових подій українського народу на шляху виборювання незалежності.

Валентина ЄФРЕМОВА,
заслужений працівник культури України,
голова Роменського відділення Українського фонду культури

Своє визволення від 25-річної каторги Петро Калнишевський відзначив коштовними надбаннями. Придбав два монастирі, Євангеліє в срібній та золотій оправі, вагою понад два пуди, передав кошти на спорудження запрестольного срібного хреста вагою 30 фунтів із надписом. Його біографія сповнена визначних подій на шляху дипломатії, державотворення, реформ в економіці, зокрема аграрного напряму, військової справи, кроків у побудові незалежного існування України. Життя Калнишевського позначене бурхливими подіями. Дійшли до нас і його суперечливі висловлювання, і шляхетні справи мецената та благодійника. Завдяки клопотанню Всеукраїнського фонду ім. Петра Калнишевського ім’я вірного сина українського народу, великомученика за правду і справедливість було канонізовано. Історична подія відбулася 2008 року з нагоди святкування 1020-ї річниці Хрещення Київської Русі.
Життєвий шлях П. Калнишевського від Січі до Соловків ми можемо простежити за численними документами, дослідженнями істориків, краєзнавців. Історичні документи свідчать, що Петро Іванович Калнишевський народився 1691 року, помер 1803 року, у віці 112 років… Його ім’я увійшло в пантеон видатних імен України, зокрема і нашої історичної Роменщини. Бо народився славетний козак у Пустовійтівці Роменського повіту і протягом життя піклувався про свою малу Батьківщину. Життєвий і ратний шлях Калнишевського, мужність і вірність справі визволення українського народу від ярма поневолення коштували йому волі та життя. Самодержиця всеросійська, Катерина ІІ, передбачала наслідки від керівництва далекоглядного та всебічно освіченого козака і наказала знищити його. Але за клопотанням Потьомкіна замінила смертний вирок 82-річному отаману на довічне заслання у Соловки. Там, у повній ізоляції, утримувалися політичні та релігійні відступники.
Яку ж загрозу ніс Петро Калнишевський, що розлючена Катерина ІІ закувала 85-річного козака у кайдани? Адже за рік до цього, за доблесть і перемогу в російсько-турецькій війні кошовий отаман Запорозької Січі став кавалером найвищого ордену Російської імперії — Андрія Первозванного!
Бо не було галузі, в якій би Петро Калнишевський не залишив свого авторитетного слова: царський двір запрошував його для важливих закордонних переговорів. Отаман фахово проводив військові справи, дбав про економіку, сільське господарство, приділяв увагу освіті, культурі. Його діяння належать періоду історії, який видатні науковці назвали “Золотим віком України”. Тому завдання сучасних дослідників — донести широкому загалу правдиві сторінки з трагічної та героїчної історії українського козацтва та увічнити правдиву пам’ять про П. Калнишевського.
Щорічно на Сумщині проводяться свята “Калнишева рада” за участі козацьких загонів, молоді, краєзнавців і науковців, творчої інтелігенції. До 300-річчя від дня народження П. Калнишевського на місці, де стояла церква Покрова Божої Матері в м. Ромен, побудована коштом отамана, закладено кам’яний знак як перспектива на відродження церкви. Створений місцевий туристичний маршрут “Місцями козацької слави”. На території двох районів — Недригайлівського та Роменського, діє Державний історико-культурний заповідник “Посулля”, пов’язаний з ім’ям славетного кошового. Діє Троїцька церква, відновлення якої відбулося за підтримки Президента України В. А. Ющенка.
Роменська середня школа № 1 носить звання школи-колегіуму     ім. П. Калнишевського. Колектив школи урочисто приймав урядову делегацію в дні святкування 315-ї річниці від дня народження славетного кошового отамана. В Ромнах його іменем названо вулицю, Указом Президента України відділу прикордонної служби на Сумщині також надали ім’я Калнишевського. Один із Чорноморських траулерів отримав ім’я П. Калнишевського. На території заповідника “Посулля” здійснився Міжнародний культурно-мистецький проект “Історія та сучасність”, у якому взяли участь митці з України, Японії, Китаю, Кореї, Молдови та Росії. А нещодавно, до 320-ї річниці від дня народження отамана Калнишевського, відбувся черговий міжнародний пленер за участю українських, білоруських і російських митців.
Усі ці заходи свідчать про увагу держави та практичну участь Роменської районної адміністрації, Роменської міської ради, Державного історико-культурного заповідника “Посулля” та низки громадських організацій до свого історичного минулого. Варто назвати Всеукраїнський фонд ім. Петра Калнишевського, Роменське відділення Українського фонду культури, Сумське земляцтво у м. Києві, козацькі загони. Наукові конференції, “круглі столи”, творчі заходи супроводжуються масовими гуляннями, на яких виступають народні хори, відбуваються святкові козацькі забави, урочистості, на яких приймають у юні козаки молодь. Таким чином висвітлення таємничої сторінки в історії Українського державотворення рубежу XVII—XVIII століть, прагнення увіковічити пам’ять останнього кошового отамана Запорозької Січі з роками набирає нових форматів і визнання.
Петро Калнишевський — уродженець славетного Слобожанського краю, його батьківська хата була в селі Пустовійтівка Роменського повіту. Сьогодні там музей отамана, відбудовано церкву Святої Трійці, зведена коштом кошового ще у XVIII ст., створено архітектурно-етнографічний комплекс, ведеться значна краєзнавча, науково-дослідницька робота. Відновлений туристичний маршрут “Золоте намисто Сумщини”.
Зараз мало що нагадує той бурхливий час, коли козаки виборювали незалежність українського народу, розбудовували господарство, вводили хліборобство, будували храми, прагнули волі та незалежного розвитку. А керманичем цих нововведень був кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський, над яким була Божа воля.
П’ятнадцять художників протягом двох тижнів прагнули відновити у своїй уяві час минулого, пов’язаний з добою славетної козаччини. Саме за цим вони і приїхали, подолавши тисячі кілометрів із різних регіонів України, Росії та Білорусі, щоб передати для нащадків дивовижні сторінки, пов’язані з кошовим отаманом Запорозької Січі. Художники перейнялися долею славетного козака, вдихнули самобутню красу сільських краєвидів Роменського краю, доторкнулися до таємниць скіфських курганів. Мальовниче Посулля, храмова архітектура, панорамні узбережжя Сули, вітряки та пустовійтівські хатки перетворилися на романтичні полотна, з яких дихає історія….
Тож і надалі плекатимемо в собі почуття любові до рідної землі, самоповаги та гордості за своє козацьке походження, дбатимемо про свою історію та її самовідданих патріотів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment