ПЕРШИЙ УКРАЇНЕЦЬ У ШВЕЦІЇ

orlykМикола ТАБОРИТ

За дрібними, на перший погляд, вчинками чи рішеннями нашої влади можна робити висновки про те, наскільки вона насправді українська. Цю сентенцію згадав, коли мені розповіли, як торік Верховна Рада України, по суті, відмовилася на державному рівні відзначити 300-ліття створення першої конституції в Європі. Нашої, української, автором якої був гетьман Пилип Орлик.
Щоправда, ще одинадцять років тому, 29 серпня 2005 року, Кабінет Міністрів видав розпорядження за № 370-р “Про затвердження заходів з відзначення 295-ї та підготовки до відзначення 300-ї річниці прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика”. Згідно з ним, серед низки заходів передбачалося і спорудження пам’ятника Пилипу Орлику в столиці. Але жоден з тих, хто мав це виконувати, не вдарили і палець об палець.
Аж раптом радісна новина: 29 червня ц. р. хоча й не в Києві, а у шведському місті Крістіанстад відкрито пам’ятник українському гетьману. Під час урочистої церемонії Посол України в Швеції Євген Перебийніс зазначив, що це перший пам’ятник нашому співвітчизникові у цій скандинавській країні.
Ідея встановлення пам’ятника належить пану Послові. Київ ухвалив відповідні рішення. За виготовлення пам’ятника взялися скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов. Але тут президентські вибори, зміна влади.        І далі — повна невизначеність. Якби не Богдан Бенюк…
Так трапилося, що торік він перебував з українською делегацією в Швеції. Під час прийому в посольстві довідався про дріб’язкову як для Української держави ситуацію (бо це навіть не проблема!) з пам’ятником. Щоб оплатити всі витрати — виготовлення, перевезення і встановлення його в Крістіанстаді бракувало десяти тисяч доларів. Повернувшись в Україну, Богдан Бенюк знайшов спонсорів, які погодилися взяти на себе всі витрати.
Посольство України в Швеції і його очільник Євген Перебийніс вирішили всі організаційні питання з тамтешньою владою. Це було не так просто зробити. У Швеції дуже прискіпливо ставляться до монументальної пропаганди. Це не Україна, де без особливих проблем увіковічують у бронзі-позолоті всіляких шахраїв на кшталт Паніковського чи улюблену кішку, яку переїхав автомобіль і т. ін., — було б “бабло”. Швеція — це Європа, де править не гаман, а інтелект і культура, де цінують власну честь, гідність і думають про майбутнє своє і держави. Тому дипломатам довелося чимало попрацювати.
Насамперед налагодили тісні контакти з науковцями, істориками, які добре обізнані з життям і діяльністю Пилипа Орлика, зі сторінками шведсько-українських відносин. Особливо багато зробив місцевий дослідник Бертільм Хеггман і колишній архітектор міста Суне Фрістрьом (наприкінці 90-х років ХХ століття за їхньої участі й допомоги встановлено першу пам’ятну дошку гетьману). Справжнім безкорисним ентузіастом у цій справі виступила колишня голова міськради Ерна Арха, без допомоги якої, як стверджує Євген Перебийніс, важко було б здійснити задумане.
На знаменну подію в цьому найпівденнішому 100-тисячному шведському місті зібралося чимало місцевих мешканців. Були представники керівництва міста, депутати Риксдагу (шведського парламенту), громадських організацій української діаспори, дипломати, журналісти. У церемонії взяли участь і гості з України — козаки Таврійського куреня Війська Запорозького Низового з Херсона. Пам’ятник освятив український греко-католицький у Швеції о. Мирослав Костів.
Водночас спеціально до цього заходу в місцевому краєзнавчому музеї була приурочена виставка архівно-музейних раритетів із фондів Лінчепінської бібліотеки та Національного архіву Швеції — булава Пилипа Орлика і копія його Конституції. На знак вдячності український Посол передав музею м. Крістіанстад пам’ятну монету “300 років Конституції Пилипа Орлика”, що постійно перебуватиме в експозиції.
Ця знаменна, без перебільшення, історична подія і в українсько-шведських відносинах, і в культурно-політичному житті України приурочена до 15-річчя нашої Конституції. І все це завдяки людям, чия свідомість і національна гідність говорять самі за себе.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment