ПОВЕРНЕННЯ БОГОРОДИЦІ

Людмила ІЛЬЄНКО

На велике православне свято Петра й Павла в Україну повернулася старовинна ікона “Покрова Богородиці”. Автором образу святої мистецтвознавці вважають славетного майстра Галицької школи Дмитрія і датують приблизно 1560 роком. Роботи Дмитрія були серед найперших, що поповнили експозицію новоствореного Львівського музею українського мистецтва (церковного музею), котрий засновано митрополитом Андрієм Шептицьким.
“Покрову Богородиці” було викрадено з фондосховища Національного музею у Львові імені Андрія Шептицького ще 1984 року. А на початку 90-х її в одного колекціонера придбав відомий російський меценат, директор “Дому Ікони” Ігор Возяков. Її вартість — кількасот тисяч доларів. Проте навіть цей безкомпромісний, альтруїстичний вчинок російського громадянина викликав бурхливі суперечки у колі можновладців — оголошувати йому офіційну подяку чи ні…
Проте у Києві, в приміщенні Національного музею історії України відбулася урочиста церемонія передачі ікони, на якій виступили: міністр культури України Михайло Кулиняк, голова Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Володимир Яворівський та інші посадовці, а також посли Російської Федерації та Федеративної Республіки Німеччина. Після виступів гостей було підписано всі нормативні акти, що засвідчують власність над витвором мистецтва.
Михайло Кулиняк у своєму виступі зазначив: “У сучасному світі більшість унікальних творів мистецтва мандрує з країни в країну, і шедеври, які зберігаються в музеях одних країн, демонструються в інших. Проте не припиняються і пограбування та вивезення творів мистецтва для продажу. Від крадіжок не застрахований жоден музей у світі. Ми є свідками справді унікальної події: на Батьківщину повернулася ікона XVI століття, яку понад двадцять сім років вважали зниклою в результаті зухвалої крадіжки, коли у Львівському музеї українського мистецтва не дорахувалися 10 ікон XV—XVIII століть. Знімки кількох із них були опубліковані в каталозі культурних цінностей, викрадених із музеїв та культових споруд України, виданому 1999 року Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей”.
Є велика мудрість і великодушність у словах Ігоря Возякова, який підсумував: “Сакральні для народів речі мають перебувати на їхній Батьківщині”.
Факт повернення ікони засвідчує, що земля російська не здрібніла на великих душею, порядних людей на противагу їхнім політикам. Такі як Возяков здатні на благородні вчинки, наші національні цінності поважають люди в інших країнах. А це якнайкращим чином характеризує і нашу державу, і таких благодійників.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment