ПРІОРИТЕТИ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОЇ «ПРОСВІТИ»

Іван ЮЩУК,
голова КМО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка

Які завдання ставить перед собою Київська “Просвіта”? Ці завдання чітко сформульовані у статуті Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Серед них найважливіші такі, на яких потрібно зосередити особливу увагу: сприяти утвердженню української мови в усіх сферах суспільного життя, зокрема й у місті Києві; сприяти розвиткові та утвердженню національної самосвідомості, національної гідності всього народу і кожного громадянина; брати участь у вихованні дітей та молоді на засадах українського патріотизму, духовності та культури. Це, власне, конституційні вимоги.
Які ж напрями роботи для цього слід розгорнути? Напрямків є багато, і нехтувати ними не можна. Але серед них треба виокремити найголовніші, найперспективніші. Я поки що бачу їх три.
Насамперед особливої уваги потребує учнівська й студентська молодь — це наші майбутні чиновники, педагоги, науковці, митці, виробничники, громадяни. Сучасні знання, безперечно, вкрай потрібні молодим людям. Але ще важливіше, на що ці знання буде використано — на користь українському суспільству, чи на шкоду йому, чи віддані чужому, не українському суспільству. Як стверджують соціологи, понад 50 % студентської молоді хотіли б покинути Україну. Це катастрофа! Причина цього — не тільки матеріальна невлаштованість та суспільна невпевненість. Адже все це залежить від нас самих, зокрема від молоді: перетворити свою Батьківщину на квітучу, багату, справедливу, перспективну, а не шукати десь того, чого, як писав великий Тарас Шевченко, “немає і на небі, а не тілько на чужому полі”. Причиною таких настроїв серед молоді є прищеплена дітям суспільна байдужість. У міністерських навчальних планах моральне, національне, гуманне виховання не передбачене. Навіть предмет “Я і Україна” тепер уже замінено на “Я і світ”. Навіщо, мовляв, здалася вам та Україна (земля, щедро напоєна кров’ю наших дідів і прадідів, які захищали її заради своїх нащадків)? Розбрідайтеся, розповзайтеся по світах. Цей парадокс мають збагнути вчителі й викладачі (якщо ще не збагнули) і донести правду своїм вихованцям. “Просвіта” готова їм у цьому допомагати.
Другий напрямок — духовне, культурне піднесення суспільства. Зараз вчинками людей в Україні керує переважно споживацький егоїзм — цілком за Шевченком: “В нас дери, дери та дай, і просто в рай, хоч і рідню всю забери!” Але ж, як записано в Євангелії, “не хлібом єдиним живе людина, а й словом Божим”. Щоб збудити в людях духовність, цьому мають прислужитися різні зустрічі, лекції, обговорення, круглі столи. Варто, очевидно, пригадати Клуб шанувальників української мови, який діяв кілька років ще до проголошення незалежності України і завжди збирав чимало небайдужих. Теперішній клуб я б назвав Клубом української мови й культури: “Що ми? Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?” (знову Тарас Шевченко). Розумні небайдужі голови повинні єднатися, брататися, спілкуватися, сперечатися — тільки так можна дійти істини. Великою мірою цьому може прислужитися й інтернет — зокрема просвітянський сайт www.prosvitanews.org.ua.
Третій напрямок — популяризація просвітянської культурологічної газети “Слово Просвіти”. Скільки імен видатних наших земляків вона вириває із забуття, зі скількома невідомими або маловідомими культурними цінностями вона знайомить своїх читачів, скільки актуальних проблем, і то на високому рівні, піднімають її автори — мислителі, відомі діячі культури, політики! Читаєш — і починаєш розуміти: ми не безвісні “хахли”, а висококультурна нація. У нас є чим гордитися, тільки, на жаль, ми не знаємо, якими нетлінними скарбами володіє наш народ.
Для цього потрібні люди. І вони є. Тільки треба їх знаходити й гуртувати. Це найосновніше завдання Київської “Просвіти”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment