СОЛОМОНОВІ ПРИТЧІ ТА ЇХНІЙ СЬОГОДЕННИЙ КОНТЕКСТ

Тетяна Яковенко талановито переспівала біблійну “Книгу приповістей Соломонових”

Дмитро СТЕПОВИК,
доктор філософії, доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, професор, академік Академії наук Вищої школи України

У різних українськомовних перекладах Біблії (їх на сьогодні п’ять) афоризми-приказки царя Соломона (він правив об’єднаним царством Ізраїля та Юдеї в 970—930 роках до Різдва Христового) називаються неоднаково. Перший перекладач Біблії українською мовою Пантелеймон Куліш назвав її “Книга Приповісток Соломонових” (видання 1903 року). Другий перекладач Біблії митрополит Іларіон (професор Іван Огієнко) дав у своєму перекладі трохи іншу назву: “Книга приказок Соломонових”. У третьому перекладі Біблії українською мовою священик і доктор теології Іван Хоменко дав скорочену й простішу назву: “Приповідки”. Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет Денисенко в українськомовному перекладі Біблії з російського синодального видання називає її “Книга притч Соломонових”. Останній переклад священика Рафаїла Турконяка, що здійснений 1993—2010 рр. під контролем Українського Біблійного Товариства, дає назву “Книга приповістей Соломонових”, тобто повторює ту назву книги, яку дав їй професор-митрополит Іларіон Огієнко. Тут я мушу зазначити, що у переліку біблійних книг (змісті) в Огієнковому перекладі вжито слово “приказки”, але в самому тексті постійно фігурує слово “приповісті”. І саме цього терміна дотримується авторка переспіву цієї цікавої святої книги пані Тетяна Яковенко — поетка, кандидат філологічних наук, доцент Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Тетяна Яковенко — досвідчений інтерпретатор біблійних Книг Старого Заповіту засобами українського поетичного слова. На сьогодні вона є продовжувачкою богонатхненної справи блаженноспочилого 2007 року поета Миколи Карпенка, який багато працював над переспівами біблійних книг. Я вже не раз писав про спільне й відмінне у переспівах обох авторів, і глибоко переконаний, що обоє подарували українській літературі, українському народові безцінні діаманти біблійної поезії рідною мовою. І маю велику надію, що Тетяна Яковенко, жінка в розквіті віку, сили й таланту, ще довго нарощуватиме нові кристали до свого власного діаманта біблійної поезії.
“Книга приповістей Соломонових” належить до сімки поетичних книг Старого Заповіту Біблії. Це Книга Йова, Псалтир, Книга приповістей (або притчів) Соломонових, Книга Еклезіяста або Проповідника, Книга пісні пісень Соломона, Книга премудрости Соломона, Книга премудрости Ісуса — сина Сирахового. Поза тим, що у Святому Письмі ці книги сповнені поетичного пафосу, вони священні, духовні, повчальні. Це є Боже Слово, мовлене різними людьми на землі, але за спонукою і за дорученням Бога. Адже Бог надихає чинити його волю для добра всього людства. Поетичні переспіви Божих Писань Біблії також здійснюються під Божим впливом і благословенням.
У переспіві цієї чудової, справді мудрої книги Тетяна Яковенко використовує різні поетичні засоби, що вона робила й раніше, аби не втрачалася глибина змісту, сутність мудрості, яскрава афористичність вислову. А головне, — щоб зберігся духовний момент кожної думки, порівняння, щоб слово було ясне, зрозуміле. Поетка йде за Огієнковим перекладом, і в прозовому варіанті книга починається так: “Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова, щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности і права й простоти, щоб мудрости дати простодушним, юнакові — пізнання й розважність”.
Цей вступ поетка переспівує таким чином: “Це сказав Соломон, син Давида, Ізраїлю цар, щоби мудрості суть донести до людської громади, в чому грішників біль, в чому праведних світло і радість, що за користь людині від щирої віри в Отця?” Як бачимо, в переспіві нема буквалізму дослівного перекладу, але збережена основна думка: навіщо людині розум, і не тільки розум, а мудрий розум? Як відомо, Соломон у молоді роки дістав від Бога дар мудрості і застосовував його все життя. Бог спонукав його не забрати цей дар особливого розуму із собою в могилу, а на схилку життя віддати даровану мудрість усьому людству. За переказами очевидців, Соломон написав книгу притчів чи, власне, приповістей, в одній із зал збудованого ним Божого храму в Єрусалимі, тобто у похилому віці (див.: А. А. Олесницкий. Ветхозаветный храм. — Санкт-Петербург, 1889. — С. 851).
Приказками і прислів’ями повниться фольклор кожного народу. Наш український народ має сотні тисяч приказок — є вони не те що в кожному місті й селі, а й у кожній сім’ї — там побутує багато приказок, і до них весь час додаються нові: з розвитком і течією життя, зміною поколінь. У східних народів теж багато подібних парем (наука про приказки й прислів’я так і називається: паремиологія), тож Соломон увібрав у свою мудру голову безліч із них, виклавши їх і в притчах, і в піснях, і в приповістях-приказках. Але ті, що увійшли до Біблії, мають глибокий релігійний характер і духовність, усі покликані навчати людей вірити в Бога й вірити Богові. Соломон каже, що початок премудрості — то страх Божий, і тільки позбавлені доброго розуму не сприймають цього; а наша переспівувачка теж влучно передає цю думку: “Бо цінніше за все для людини — напучення Боже, тільки дурні погорджують ним і бредуть навмання” .
Звичайно, більшість приповістей спрямовані на моральне вдосконалення людини, бо тільки чиста тілом, душею й духом людина має страх Божий, віру, надію на Бога і любов до Бога та до ближніх. Як східний чоловік, Соломон у побудові своїх приповістей щедро використовує протиставлення, порівняння, метафори. У переспівах біблійних притч Тетяни Яковенко багато образних засобів. Ось як вона вплітає в контекст Соломонових приповістей українську приказку “З ким поведешся, від того й наберешся”:
Страх Господній — початок
премудрості людських умів,
Правда Божого Слова — продовження
шляху земного,
А якщо ти змудрів, то, повір,
що для себе змудрів,
А з дурним поведешся, то й сам
наберешся такого ж.
У Соломонових притчах постійно присутня тріада логічної побудови: теза, антитеза, синтеза. Це класичний засіб доведення істини, коли очевидне заперечується, а це ще більше стверджує істину. В поезії це часом набуває форми парадоксу. Дослідники Соломонових книг у Біблії зауважили використання трьох видів порівнянь або зіставлень: синонімічної форми, коли друга половина речення повторює думку першої, але трохи по-іншому; антитетичної форми, коли друга частина речення або думки протилежна першій; параболічної форми, в якій зіставляються подібні явища, але з абсолютно різних сфер дійсності.
Проте всі ці форми, апробовані в давніх літературах, Соломон використовує як підручний словесний арсенал для закликання нерозважливих людей до пізнання Бога. Мовні звороти вживаються не для краси чи демонстрації ораторського мистецтва, а для збудження релігійного почуття. Переспівувачка цієї біблійної книги Тетяна Яковенко, використовуючи усі три форми порівнянь, наявних у Соломоновому тексті, теж спрямовує читача до духовного розуміння кожного мовно-літературного засобу. Причому чимало уривків переспіву напрочуд актуальні для сьогодення. І ці паралелі думки, висловленої три тисячі років тому (доба життя царя Соломона), і сучасної думки не штучні, не навмисні: вони утверджують нас у тому, що істина сьогодні така ж, як і тоді, і гріх такий самий, як і тисячі років тому:
Щоби народ міцнів, потрібен мир,
І час, і хліб, і добрий поводир.
Хіба ж не раз перемагав чужак,
Коли народу зраджував вожак?
Соломон писав свої притчі-приповісті в умовах абсолютистської монархії Стародавнього світу, коли жодні конституції й закони не діяли, а тільки воля і думка самодержця. І все залежало від того, чи монарх-самодержець людина Божа, тобто мудра страхом Божим, чи диявольська, несамовита, одержима злостивістю й упоєнням владності.
Використовуючи антитетичну й параболічну форми порівнянь, переспівувачка Тетяна Яковенко так передає цю думку премудрого Соломона:
Людина ласкава — душі своїй чинить
добро,
Людина жорстока — своє ж таки тіло
замучить.
Правителя злого кляне й зневажає
народ,
І вічно правитель у пам’яті житиме
мудрий.
Бо праведник вірний на світі живе
для добра,
І лиш для добра собі сили у Господа
просить,
Життя його благо для всіх — і людей,
і звірят.
У світ піднебесний він світло і щастя
приносить.
Загальновідомо, що Соломон був не тільки премудрий, а й дуже багатий — один із найбагатших монархів Стародавнього світу. Довколишні царі, князі й князьки добровільно привозили в Єрусалим найкращий будівельний матеріал для побудови Божого храму, для його оздоблення небувалої краси. Цар нічого не брав насильством, обманом, хитрістю, зрадою, заздрістю, які тоді суцільно “процвітали” навколо Соломонової держави. А він усе це відкидав, і в настанові своєму синові велів жити тільки за Божою правдою. Ось як це, з відчутними актуальними наголосами, передає переспівувачка:
Не завидуй злим людям на їхні маєтки
й скарби,
Бо здобуті злочинно вони, грабежем та
обманом.
Бо облиті сльозами і кров’ю людей
безталанних,
Чорним потом гарячим омиті
чужинців-рабів.

Дім будується мудрістю,
а не жорстокістю битв.
Йде людині во благо добро тільки чесне,
неможне.
Не лінуйся, мій сину, учись і невтомно
роби,
Тільки розумом й працею дім свій
наповнити можна.
Будь-який переспів Священного Писання — це не заміна й не підміна оригінального Слова Божого. Біблію рідною мовою треба читати постійно кожному християнинові — православному, католикові, протестантові, закликаючи це робити інших, далеких від Бога. Та все ж ці переспіви мають велике значення, вони облагороджують і одуховлюють літературу й мову народу. А ще ті, що не брали до рук Біблії, прочитавши вдалий переспів однієї з її частин, можуть почати свій спасенний шлях до Бога. Скількох безбожних та байдужих повернули до правди Шевченкові переспіви біблійних псалмів або уривків із біблійних книг пророків Ісаї та Осії! Тож у наш час чудовий дар українській літературі робить Тетяна Яковенко, переспівуючи те вічне й спасенне, що ми маємо від Бога, — біблійні книги! Закликаю талановиту поетку крок за кроком переспівати всі сім поетичних і повчальних книг Біблії.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment