500 ДНІВ «НОВОЇ» ВЛАДИ: МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ ЧИ ПОХМІЛЛЯ?

akt1-2
Фото Олеся Дмитренка

А й справді, яка ж вона нова, ця влада, якщо їй 500 днів? Перші 100, які прийнято відзначати в політиці, ще якось можна порівняти з медовим місяцем. А ось 500 — тут уже ейфорія і мед позаду, це вже вимагає якогось звіту. Тож із чим зустріла цей ювілей наша влада і ми, громадяни, які її обрали, найняли для керівництва державою?

Петро АНТОНЕНКО

Передусім влада зустріла цей ювілей новими планами на нові ювілеї. Наші співвітчизники, і не лише старшого, а й середнього віку, добре пам’ятають численні проекти, прожекти, плани і програми вікопомних комуно-радянських часів. Програми меліорації, хімізації, кукурудзації. Ще глобальніше — Продовольча програма, яка своїм лише проголошенням мала заповнити порожні прилавки. Нарешті славетна програма побудови комунізму, від проголошення 1961 року до завершення у 1980-му.
Щось подібне прагне скалькувати й нинішня влада уже незалежної і некомуністичної України. Програми і проекти сиплються як із рога достатку, термінами розкидаються, не жаліючи. Головний диригент парламентської фракції регіоналів Чечетов торочить, що вони, регіонали, прийшли “как мінімум, на два срока”. Ну, про терміни — розмова окрема. Напевно, коли зміниться влада, постане питання і про терміни для Чечетова, враховуючи його вчинки на посаді голови Фонду держмайна. Але ось читаємо про “стратегію розвитку Києва” до 2025. Ось чуємо заяви вищих посадовців про намір провести в Україні зимові Олімпійські ігри 2022 року. Що це нереально, навіть якщо віддати під Олімпіаду карпатські маєтки всіх наших президентів, — нічого страшного. Де ще він, той 2022-й. Це вам не Євро-2012, яке тріщить по всіх швах.
Другою фішкою влади, окрім “програм”, є реформи. От уже що на слуху! Саме про них чи не найбільше говорив Президент Янукович на прес-конференції в Українському домі.  Він порахував, що у нас нині, виявляється, вже здійснюється аж 7 реформ. А до кінця року їх стане аж 21. А чого скромничати?
Що ж, погляньмо неупереджено на деякі вже розпочаті реформи. Про пенсійну промовчимо, вже стільки сказано… А які ж іще? Одна з основних — податкова. Податковий Майдан, тисячі закритих малих підприємств і збанкрутілих підприємців, обкладання поборами всього і вся.
Адміністративна реформа? “Скорочення міністерств” збільшило кількість вищих державних відомств на добру чверть. Рядові вихідці з двох донбаських областей “адміністративно реформувалися” на численних посадах у столиці і в областях.
Судова реформа? Ну, тут усе зрозуміло. Втілено в життя пораду-вказівку, яку Янукович ще губернатором Донеччини отримав від президента Кучми: про те, що невгодного суддю треба просто “підвісити” за одне місце. Нині можливості у колишнього губернатора значно більші, тож можна підвішувати всіх суддів оптом. Наприклад, за кримінальні справи. Це ж так цікаво: суддя, який веде резонансний процес, сам має порушену проти нього кримінальну справу. За бажання ці папери можна й підняти “на-гора”. Так що повний апофеоз правосуддя.
Результати подібних реформ? Вони відчутні. Ось бодай основне. За даними ООН, Україна посіла 83 місце у рейтингу розвитку суспільства, опустившись за 2010 рік ще на 7 позицій. 80 відсотків українців живуть за межею бідності. Причому за той же рік люди збідніли на 10 відсотків. У світовому рейтингу якості життя наша країна за рік опустилася з 68 на 73 місце, розташувавшись між Намібією і Ботсваною. Ми на передостанньому 100-му місці зі 101-ї країни, для яких визначено Рейтинг прогресу. Його визначають ООН, Світовий банк, міжнародні аналітичні центри за сукупними показниками конкурентоспроможності, економічної свободи, рівня корупції тощо. Найбільші падіння за рік по Індексу економічної свободи — зі 112 на 164 місце (в Європі ми тут останні) та Індексу сприйняття корупції (з 99 на 134 місце).
Отже, зрушення є! І це лише за рік. Що ж буде за вісім? Чому саме 8? А це зі ще однієї гучної заяви глави нинішньої влади: невдовзі після вступу на посаду Янукович заявив, що за 8 років Україна увійде до двадцятки найрозвиненіших економік світу. І ось ми вже у двадцятці, навіть у десятці, щоправда, з кінця.
До яких ще рейтингів дійдемо за наступні 500 днів нової влади? На жаль, рейтинги наших “реформаторів” тому й можливі, що у влади така немічна опозиція. Характерний приклад — спроба партії “Наша Україна” 12 липня скликати опозиційні сили для гуртування. Завершилося це зібранням кількох карликових політсил, які сумарно здатні набрати ледве один відсоток на виборах. Найбільші ж опозиційні сили відверто ігнорували зібрання. То що ж, чекати ще 500 днів бодай для розуміння, в які рейтинги котиться країна?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment