Якщо нам потрібна інформація про якусь подію чи особу, а поруч є доступ до всесвітньої мережі Інтернет, то перш ніж шукати довідник на книжковій полиці, за звичкою запитуємо про об’єкт, який нас цікавить, у пошукової системи Google. І яка невимовна радість, коли одне з найперших посилань — Вікіпедія! За останні вісім років, протягом яких існує і наповнюється матеріалами український розділ Вікіпедії, цей ресурс здобув неабиякий авторитет серед користувачів Інтернету в Україні. Про відкриту багатомовну віртуальну енциклопедію Вікіпедію та “Фонд Вікімедіа”, який опікується нею, а також про “віртуальну” Україну розповідає Юрій ПЕРОГАНИЧ — генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України і виконавчий директор Громадської організації “Вікімедіа Україна”.
ЗНАННЯ МУСЯТЬ БУТИ ВІЛЬНИМИ
Вікіпедію створено десять років тому — 15 січня 2001 року. Засновники Вікіпедії — Ларрі Сенгер і Джиммі Вейлз. Спочатку вони розробили два проекти — Нупедію та Вікіпедію. Нупедію мали редагувати науковці і кваліфіковані фахівці. Нупедію було засновано ще 9 березня 2000 року, тож Вікіпедію створено як братній проект до Нупедії задля обговорення і вдосконалення статей, які потім потрапляли б до Нупедії. Від самого початку до Вікіпедії могли писати всі охочі, через це вона мала більшу популярність і згодом витіснила свою попередницю з віртуального простору. Перед закриттям 2003 року в Нупедії було 24 завершені статті і ще 74 статті, що перебували в процесі опрацювання й рецензування. Водночас у Вікіпедії з’явилася велика кількість нових статей.
Головна мета обох проектів — зробити знання вільними. Щоб будь-хто мав можливість у будь-який час отримати безкоштовний доступ до інформації, яку накопичило людство. А також, щоб кожна людина могла поділитися своїми знаннями.
ТВОРЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ВІКІПЕДІЇ
26 січня 2004 року була перша спроба створити статтю “Географія” (користувач:202.216.55.46). А першу статтю української Вікіпедії — “Атом” створив 30 січня 2004 року користувач: 61.125.212.32 із Японії, скориставшись універсальним словником-енциклопедією. Цей день вважається днем народження української Вікіпедії. Тож ми нещодавно відсвяткували сім років.
Серед українських вікіпедистів є відомі люди: громадські, культурні діячі, науковці. Професор Володимир Стефанович Білецький — український учений у галузі гірництва, доктор технічних наук, професор Донецького національного технічного університету, громадсько-політичний діяч. Олег Васильович Будзей — український журналіст. Андрій Ігорович Бондаренко — український композитор і піаніст, член НСКУ. Віктор Юрійович Мішалов — бандурист, дослідник кобзарства, композитор, диригент та багато інших. В українській Вікіпедії зараз зареєстровано 107 498 користувачів. Із них понад 1700 за останній місяць внесли хоча б одну правку.
Вагомий внесок свого часу зробив вікіпедист Максим Бистрицький. Він розмістив у Вікіпедії всі статті з “Енциклопедії українознавства” (за редакцією Володимира Кубійовича). 5 лютого 2004 року зареєструвався Володимир Влад — один із “ветеранів” нашої Вікіпедії, людина, яка стояла біля її витоків. Він теж створив дуже багато статей.
Насправді кожна людина, яка починає редагувати Вікіпедію, вчиться аналізувати інформацію — відсіювати факти від оцінок, структурувати її. Це процес надзвичайно цікавий. Навіть школярі, які редагують Вікіпедію, припиняють грати в комп’ютерні ігри. Крім того, кожен користувач, що редагує, — залишає слід в історії людства. Це прочитають і подякують вам за працю.
Для багатьох ця робота — сенс життя. Наприклад, я знаю користувачів-інвалідів. Завдяки Вікіпедії вони мають можливість спілкуватися і отримувати важливі результати від своєї роботи.
СЕРЕД НАЙДИНАМІЧНІШИХ У СВІТІ
Сьогодні за кількістю статей, темпами розвитку і популярністю серед 282 Вікіпедій світу українська посідає 15 місце. А серед слов’янських — третє (перше місце у польської, друге — у російської Вікіпедії). 7 липня цього року було написано 300-тисячну статтю. Чи це багато, чи мало — слід оцінювати, враховуючи кількість мовців, тобто людей, які володіють українською мовою. Адже популярність мовного розділу залежить насамперед від кількості носіїв мови. А вже потім — від кількості користувачів Інтернету, користувачів, які володіють іншими мовами тощо. Цікавий показник статистики — кількість статей на 1000 носіїв мови, за яким ми на 19 місці у світі (7,5 статті), значно обходимо росіян (2,5 статті), але відстаємо від поляків (17 статей), які очевидно мають більшу пасіонарність — пишуть і читають лише свою Вікіпедію і жодною іншою не користуються.
Так склалося, що багато українців сьогодні вільно володіють ще й російською мовою. Російську Вікіпедію на території України щоденно переглядають три мільйони користувачів Інтернету, а українську — лише мільйон. Проте це дуже багато. Наша Вікіпедія є найпопулярнішим українськомовним сайтом. 60 % користувачів Інтернету в Україні хоча б раз на місяць заходять до Вікіпедії. У загальному рейтингу відвідування сайтів в Україні Вікіпедія посідає почесне шосте місце (її випереджають пошукова система Google, соціальна мережа Vkontakte, пошта MailRu, російська пошукова система Yandex та відеосховище Youtube). Це один із найкращих показників у світі. У Польщі за цим показником Вікіпедія посідає 8 місце, в Росії — 16-те.
Існує неофіційне змагання — за місце в рейтингу Вікіпедій. Наразі ми змагаємося з норвежцями, хочемо їх обігнати. Цьому сприяє проект “Перегони”. Ми щоденно здійснюємо моніторинг розриву між українською і норвезькою Вікіпедіями. На початку липня розрив становив вісім тисяч, нині — зменшився вдвічі. Скоро ми їх наздоженемо, як свого часу наздогнали фінів, але попереду будуть каталонці. Є цікава статистика: перші сто тисяч статей української Вікіпедії було написано протягом чотирьох років, другі — за два роки, треті — за 15 місяців. Маємо стрімку експоненційну динаміку розвитку. Так і щодо кількості переглядів: позначку 30 мільйонів на місяць ми подолали у лютому цього року. У вересні, я прогнозую, перейдемо 40-мільйонний рубіж. За темпами зростання популярності українська Вікіпедія в трійці перших у світі! Уже навіть приказки є: “Коли чого не знаєш — спитай у вуйка Гугла і тьоті Вікіпедії”, “Вуйко Гугл і тьотя Вікіпедія — хрещені батьки студента” тощо.
“ВІКІМЕДІА УКРАЇНА”
Міжнародний фонд “Вікімедіа” є некомерційною організацією, яка функціонує за рахунок пожертв. Усі проекти, які підтримує фонд: Wikipedia, Wiktionary (тлумачний словник), Wikiquote (збірка висловлювань відомих людей), Wikibooks (онлайн-бібліотека), Wikinews (портал новин) та інші, незалежні від реклами і не орієнтовані на отримання прибутку.
Два роки тому було зареєстровано громадську організацію “Вікімедіа Україна”. Її основною метою є популяризація проектів фонду Вікімедіа, а також збір пожертв. Якщо Вікіпедія створена за мовним принципом, то організація Вікімедіа діє на території певних країн. Тому ГО “Вікімедіа Україна” підпорядкована не лише українська Вікіпедія, а й кримськотатарська, гагаузька, русинська, а також частково російська. Адже ті відвідувачі, які під час кампанії зі збору пожертв фінансово підтримують російську Вікіпедію в Україні, вносять кошти на рахунок українського представництва фонду. Проте наші зусилля сьогодні зосереджені саме на розвиткові української Вікіпедії. Усі члени ГО “Вікімедіа Україна” працюють на громадських засадах, хоча у “Wikimedia Deutschland” офіційно — 20 осіб, у центральному офісі в США — 50. Кошти переважно витрачаються на технічне забезпечення, лекції і літературу, конкурси, які популяризують ресурс, оренду приміщень тощо. Також працюємо над удосконаленням законодавства, закріпленням на законодавчому рівні в Україні наших ліцензій.
Лише цього року “Вікімедіа Україна” самостійно збирає кошти на розвиток ресурсу. Минулого року Міжнародний фонд “Вікімедіа” зібрав на території України 25 тисяч доларів. А у світі — 16 мільйонів. Це значна сума. Хоча головною пожертвою є час і зусилля, які людина витрачає на написання статті.
Підтримуємо зв’язок з російським представництвом “Викимедиа РУ”, польським “Wikimedia Polska”, німецьким, французьким. Поляки, до речі, вже двічі запрошували нас на свої щорічні конференції у Варшаву і Вроцлав.
Сторінки організації в Інтернеті: ua.wikimedia.org та wikimediaukraine.wordpress.com. Там можна більше дізнатися про “Вікімедіа Україна”, ознайомитися із нашою діяльністю, планами на майбутнє.
ЧИТАЧІ “СЛОВА ПРОСВІТИ” МАЮТЬ БУТИ З НАМИ
Переконаний, що матеріали зі “Слова Просвіти” потрібно використовувати для редагування статей Вікіпедії. Адже ця віртуальна енциклопедія сьогодні значною мірою бере на себе ті функції, які виконувала “Просвіта” сто років тому. Нині саме Вікіпедія є основним майданчиком, на якому формуються знання. А знання формують майбутнє світу. І від того, які знання ми поширюватимемо серед населення, залежить майбутнє нашого народу. Сьогодні значною мірою від наявності Вікіпедії залежить майбутнє мови. А буде мова — буде держава.
Є різні люди, різні думки. Що ж є критерієм істинності? Вікіпедія — не наукова енциклопедія. Тому тут істинність визначається шляхом консенсусу учасників. Чим більше авторів Вікіпедії матимуть український патріотичний світогляд, тим патріотичнішою вона буде. Мрію, щоб до Вікіпедії писали саме читачі “Слова Просвіти”. Адже багато з вас можуть створити або доповнити статтю про рідне село чи місто. Також уже сьогодні Вікіпедія є найповнішим вільним джерелом інформації щодо просвітян.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
У Вікіпедії є поняття “замкненого кола”. Від кількості та якості інформації енциклопедії залежить відвідуваність ресурсу. Від відвідуваності залежить кількість редакторів, тобто активних користувачів. Вносити правки у статті Вікіпедії дуже просто. Для цього навіть не потрібно реєструватися. Де-факто сьогодні у світі Вікіпедія є основним джерелом для отримання енциклопедичних знань.
Варто звернути увагу на те, що у Вікіпедії не дозволяється розміщувати “оригінальну інформацію”, тобто таку, яка раніше ніде не публікувалася. Не дозволяється порушувати авторські права, а також принцип верифікованості. Статті без посилань на джерела (книги, газети, електронні ресурси), як правило, довго не тримаються. Кожна стаття має бути написана неупереджено. Коли серйозно редагують статті, які відповідають зазначеним критеріям, це вважається вандалізмом.
Але система має механізми, які дозволяють легко з ним боротися. Кожне редагування зберігається окремо і у випадку шкідливих дій якогось користувача можна не хвилюватися за втрачену роботу і повернути попередній варіант статті.
ПРО МАЙБУТНЄ
Сьогодні ми подолали 300-тисячний рубіж. Пишаємося цим: “Українська радянська енциклопедія” мала лише 50 тисяч статей, “Велика радянська енциклопедія” — 100 тисяч. Крім того, Вікіпедія не має обмежень за обсягом статей. Вони можуть бути такими великими, наскільки є інформації. Немає обмежень на розмір фотографій і кількість графічних зображень у статті. Крім того, їх можна ілюструвати відео- та звуковими файлами.
Кожен користувач, який розміщує медіаресурси у Вікіпедії, на умовах її ліцензії, повинен розуміти, що в майбутньому будь-хто може використати ці файли, навіть з комерційною метою. Але при використанні матеріалів з Вікіпедії посилання на ресурс обов’язкове.
Існує думка, що Вікіпедія залишиться навіть тоді, коли не буде Інтернету. Вона знайде інше втілення. Адже один із головних механізмів Вікіпедії — колективне створення знань. Її логотипом є пазл. Кожна людина може додати свою інформацію. І картина буде ціліснішою. За найпесимістичнішими прогнозами цей проект існуватиме принаймні 500 років!
Записав Євген БУКЕТ,
фото автора
