V ВСЕСВІТНІЙ ФОРУМ УКРАЇНЦІВ — ЦЕ ФОРУМ КОНКРЕТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ ДО ВЛАДИ

СЛОВО ДЕЛЕГАТАМ

Роман ЛУНЬ, представник Українського фонду культури в США та Канаді, голова товариства “Сила духу” в США, член робочої групи оргкомітету з підготовки V Всесвітнього форуму українців:

— На жаль, наша держава не приділяє належної уваги українцям за кордоном. Ця позиція займає якусь “святкову” сторінку в думках наших можновладців. Вважаю, і Українська всесвітня координаційна рада не виконує тієї ролі, яку б мала виконувати. До сьогодні спостерігається величезний вплив Світового конгресу українців. Боротьба між тим, хто є головніший, так затяглася, що маємо суцільну диспропорцію. Небажання Світового конгресу українців зрозуміти, що вищим органом є Українська всесвітня координаційна рада і нездатність УВКР домогтися такого статусу, створює двовладдя. Тут мав би сказати своє вагоме слово Президент України.
На V Всесвітньому форумі українців потрібно розглянути низку важливих питань. По-перше, створення Світового українського культурного центру на електронних носіях. Про це ми говоримо дуже довго. Неодноразово з цього приводу я зустрічався з колишнім Президентом Віктором Ющенком, знаходив розуміння на словах, але на ділі нічого не сталося.
Ми говоримо, що основним напрямом роботи УВКР є інформаційно-аналітична діяльність, і її треба здійснювати. А якщо зараз відкрити сторінку УВКР, то побачимо інформацію трирічної давнини…
Коли обрали головою Дмитра Павличка, я порушував питання про створення Світового українського культурного центру. Дмитро Васильович сказав, що ми займатимемося розповсюдженням у світі книжок різними мовами, щоб світ знав про Україну. Ідея дуже добра, але до чого тут УВКР?! Нині я не знаю, чи ця ідея якось втілилася у життя, чи долучилася до її здійснення держава.
Ще одне важливе питання — створення Світової спілки громадян України. Чому? Тому що йдеться про порушення конституційного права громадян України обирати та бути обраним. Це питання я порушую десять років. Є такий вислів: якщо хтось не хоче чогось робити, він шукає причину, а якщо хоче, шукає засоби. Наша влада за всіх часів щодо цього жодних рішень не прийняла. А в Конституції чітко зазначено, що громадянин України має право обирати та бути обраним. Яка різниця, де він живе: у Донецьку, Львові, Філадельфії чи в Мадриді. Він — громадянин України. Але не може реалізувати це право, бо немає чіткого механізму виборчої системи. Коли приходить час виборів, немає місця, де обирати. Наприклад, у Нью-Йорку одного приміщення у консульстві замало. У цьому приміщенні можуть проголосувати за максимальної дванадцятигодинної роботи 5 тисяч осіб. А нас — сотні тисяч… Нічого не робиться для того, щоб відкрити додаткові виборчі дільниці.
Якщо подивитися на список нинішньої Верховної Ради, то там є “брати, сестри, куми, племінники, сини”, які не мають уявлення, що таке Україна. У результаті – така ось сцена голосування. Присутні 50 осіб. Пан Чечетов махає рукою і на табло з’являється 300 голосів… Тому сьогодні ту хворобу, яка зайшла в Україну, і ту корупцію, яка тут існує, лікувати простими методами не вдасться. Треба лікувати насамперед причину хвороби. Коли народ матиме змогу обирати, він скаже вагоме слово. Тому питання про забезпечення конституційного права громадян України обирати та бути обраним треба обов’язково реалізовувати. Я сподіваюся, що ця сила допоможе президенту подолати корупцію, яка панує в Україні.
Тож я вважаю, що основне завдання V Всесвітнього форуму українців з одного боку — допомогти Президентові будувати вільну демократичну Україну, а з другого — українській діаспорі знайти своє місце за кордоном і в Україні. Ось цей зв’язок має бути відчутним. Тоді можна стверджувати, що Україна — це батьківщина, яка думає про українців і знає про них.
Ще одна проблема — утвердження іміджу України за кордоном. Наше товариство “Сила духу” організовує вистави уже чотири роки. Ми пропонуємо 19 грудня в українських посольствах запрошувати всіх на свято українського Святого Миколая. Миколай — та духовна особа, яка дарує нам любов до рідного краю. Усе це в наших виставах. Наш Миколай говорить і українською, і англійською. Коляду і українською, і англійською мовами підхоплює двотисячний зал. А друге свято — Великдень. Ми пропонуємо робити День української писанки. Тоді у всьому світі пам’ятатимуть про Україну й українців.

Володимир СКРИПНИК, виконавчий директор Ради українців Казахстану, голова оргкомітету з підготовки Казахстанської делегації до V Всесвітнього форуму українців:
— Я був делегатом двох попередніх форумів. І підготовка тоді відбувалася зовсім інакше, не так, як зараз. Працював оргкомітет, президія УВКР, усі рішення приймали колегіально. Тоді була співпраця УВКР і держави. На цьому ж Форумі підготовка кардинально відрізняється. Який буде рівень, яке ставлення до Форуму?..
Я вважаю, що робити політику з Форуму не можна. Всесвітній форум українців — явище, яке має бути над президентом, над політикою. Є коло питань, які спільні для всіх українців світу. Їх розглянуть на Форумі насамперед. Це, зокрема, питання збереження культурної і мовної ідентичності українців. Дуже важлива проблема, пов’язана із законом про міграцію. А також необхідно розглянути питання захисту українців за кордоном. Тоді ми зможемо говорити про економічну взаємодію українців у всьому світі.
Нині спостерігається зниження авторитету УВКР. Одна людина, яка займається усіма питаннями, — заступник голови УВКР Михайло Ратушний. Хочу підкреслити, що коли немає колегіальності, то є дуже велика спокуса організувати все під себе. Є спроба сформувати такий склад від Казахстану, щоб усе було керовано, щоб можна було маніпулювати. На жаль, у нас є така проблема — із Казахстану їде делегація, яка не задоволена втручанням у її внутрішні справи. Але пояснити це комусь неможливо, бо президія не збиралася. Це мінус Оргкомітетові цього Форуму. Треба, щоб на Форумі було представлене українство всебічно, таким, яким воно є у світі. Це буде справедливо. І тоді можна об’єднувати зусилля навколо вирішення важливих питань.
У нас, у Казахстані, немає розподілу українців за політичними переконаннями, немає поділу на “москалів” і “бандер”. Тому українська діаспора в Казахстані дуже міцна і сильна. Ми щороку організовуємо республіканські фестивалі, допомагаємо дітям-сиротам. При кожному товаристві відкриваємо недільні школи, де навчаються українські діти-сироти. Долучаються й діти інших національностей, яким цікаво вивчати мову і культуру України. Щорічно за свій рахунок відправляємо дітей до “Артека”. Будуємо український центр, допомагаємо будівництву греко-католицької церкви в Астані.
15 травня ц. р., на День репресованих, Рада українців Казахстану збудувала громадським коштом за організаційної підтримки Посольства України меморіальний знак на вшанування пам’яті більш як 850 українок, знищених більшовицьким режимом в АЛЖИРі (Акмолинский лагерь жён изменников Родины).
Цього року, вже вшосте, у нас відбудеться Міжнародний фестиваль української творчості, на який з’їжджаються шанувальники з усього Казахстану.

Спілкувалася
Уляна ВОЛІКОВСЬКА

Ірина ЯСТРЕБ, голова організації “Український дім”, представник Міжнародної громадської організації “Четверта хвиля” у Німеччині:

— Не хочу порівнювати Україну з Росією, але там ще 4 роки тому на державному рівні прийняли програму щодо повернення громадян додому, яка успішно працює і дає вагомі результати. Ідея повернути українців на Батьківщину — це не фантастика, а реальність. Усе залежить від нашої згуртованості й наполегливості.
Я, як українка Німеччини, насамперед своє завдання бачу в тому, щоб налагодити контакт між двома країнами завдяки тим українцям, які тимчасово чи постійно проживають на території Німеччини. Якщо Україна бачить себе в Євросоюзі, то їй необхідно на всіх рівнях налагоджувати міжнародні контакти, які мають бути корисними саме для Української держави.
Дуже важливо, щоб влада почула українців Німеччини, усвідомила їхні проблеми й переживання. Українська діаспора доволі потужна, і до неї влада України завжди прислухалася. Тому маю надію, що і нинішня влада плідно співпрацюватиме із закордонним українством.
V Всесвітній форум українців — це форум конкретних пропозицій до влади, конкретних рішень і очікувань. Форум має змінити життя українців і в своїй державі, і за кордоном.
У Форумі беру участь вдруге. На жаль, є відмінності між підготовкою попереднього і нинішнього з’їзду: є організаційні проблеми, у мене багато запитань до керівника нашої делегації.
Українці Німеччини активно слідкують за політичним життям в Україні, мають свої політичні уподобання, переймаються долею Батьківщини. Є люди, що із задоволенням повернулися б в Україну, а є українці, яким за 60, і вони вже ніколи не повернуться.
Дуже тривожний симптом, що молодь їде на заробітки до Німеччини й не повертається додому. Якщо молоді українці виїдуть, то Україна не матиме майбутнього, незалежно від того, яким шляхом розвиватиметься держава. На Батьківщині залишаться самі пенсіонери…
Бути щасливим за кордоном дуже важко. Ти завжди залишатимешся чужим. Я переїхала у Німеччину 17 років тому, маю гарну роботу, але завжди відчуватиму себе іноземкою. Тому вважаю, що треба шукати можливості залишитися вдома, це єдина перспектива щасливого і здорового життя.
У одній з німецьких церков працює молода українка, яка закінчила педагогічний інститут, в Україні працювала вчителькою і вже п’ять років — прибиральниця в Німеччині. Таких багато. Але ж краще бути вчителькою вдома, а не поневірятися на заробітках. Тому держава має допомогти українцям повноцінно жити на рідній землі.
У Німеччині працювати тяжко, напруженість і знервованість постійно супроводжують українських заробітчан.
Представникам Форуму важливо звернутися до української молоді із закликом, щоб вони усвідомили свою велику роль у формуванні України. Варто зазначити, що українці в Німеччині зовсім по-іншому розуміють свою національну сутність. Вони гостро відчувають нестачу українського повітря, українських пісень, українського духу.
Відірвавшись від рідної землі, мов те перекотиполе, блукаєш закордонням, не маючи ні спочину, ні підтримки друзів. Тому “Програма повернення українців додому” повинна допомогти нашим мігрантам увійти в український ритм життя, відчути себе потрібними. Повертаючись на Батьківщину, закордонним українцям потрібно починати все спочатку, і завдання V Всесвітнього форуму зробити цей процес безболісним і успішним.

Спілкувалася
Наталія АНТОНЮК

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment