ТВОРЧА УКРАЇНА В РОСІЇ

Надія КИР’ЯН

Українці в Росії — одна з найчисленніших діаспор. За різними даними, у Росії мешкає близько 5 млн українців. Найбільше їх у Москві, Санкт-Петербурзі, у районах Курська, Воронежа, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостока, Кубані, Дону, від Оренбурга до Тихого океану, в Закаспійській області, в Приморському краї, в Амурській області (Зелений клин).
На секції Форуму “Українці в Росії” представники різних областей обговорили умови проживання, завдання та перспективи для збереження національної ідентичності. Відзначали, що умови для розвитку українців у Росії та росіян в Україні кардинально відрізняються. Наприклад, Україна витрачає на освіту російською мовою 3 мільярди гривень, а Росія на освіту українською — 0. Саме освіта рідною мовою — це те, що найбільшою мірою може загальмувати асиміляцію українців, яка відбувається дуже швидко. За 13 років кількість українців у Росії з урахуванням міграційного потоку зменшилася на 33 %. Природні асиміляційні процеси не могли бути такими інтенсивними.
При цьому в різних регіонах Російської Федерації умови для розвитку українців трохи відрізняються. У Башкортостані, наприклад, є повна законодавча база про мови народів Башкортостану, закони виконуються. Там 55 тисяч українців, є 7 недільних шкіл із вивченням української мови. Про загальноосвітні школи з вивченням української в Росії взагалі не йдеться, а недільні створюють коштом українців.
Доповідачі зазначали, що для системної освітянської роботи потрібна допомога Української держави, необхідно створити міждержавні українсько-російські комісії. Самі громади не в змозі розробити державні стандарти освіти, підручники, навчальні плани тощо. Суть освітньої проблеми — в законодавчій базі. Нинішні недільні школи, які подекуди існують, — аматорство.
Однак, незважаючи на несприятливі обставини, українці в Росії усвідомлюють важливість збереження причетності до свого роду, відчувають велику відповідальність, бо кожен за кордоном є не просто громадянином, а представником своєї нації. Хочуть жити так, щоб викликати повагу до свого народу. Дехто з них уперше за кордоном усвідомив, відчув себе українцем. Наприклад, Наталія Романенко, голова Хабаровського земляцтва “Криниця”, розповіла, що 17 років тому не розмовляла українською мовою. Зараз не тільки прекрасно говорить, а й бере активну участь в організації Далекосхідного фестивалю українців, який нині Міністерство культури вперше включило в бюджет, створює дитячі колективи, конкурси читців тощо. Євген Савенко, голова Нижнєкамської міської НКА “Українське товариство “Вербиченька” (Татарстан) розшукує унікальні документи про українців і передає в Україну. Працює над створенням єдиного реєстру даних про всі місця в Росії, пов’язані з українцями.
У Росії є значна кількість центрів українознавства. Вони займаються вивченням української історії. Промовці висловили побажання створити міжрегіональну організацію науковців-україністів у Росії для вивчення історії українського населення саме в Росії. Для цього проводити експедиційну краєзнавчу роботу, дійти до кожного села, видавати наукові розвідки цієї тематики, започаткувати журнал “Російська україністика”, видати книжку “Українці в історії Росії”.
Як і скрізь, особливо важлива робота з молоддю, бо молоді люди найбільше піддаються асиміляції. Великим досягненням вважають, що цього року молодь зуміла зорганізуватися, заручитися підтримкою влади й успішно провела у Москві перший Всеросійський форум української молоді. Програма складалася з пізнавальної, освітньої та розважальної частин. Цей захід викликав велике зацікавлення.
Доповідачі зазначили, що дуже важливо підтримувати хоча б ті українські ЗМІ, які є в Росії: газету “Українці в Росії”, періодику в регіонах.
Досить активно й успішно пропагується українська пісня, створено багато творчих колективів, які підтримує місцева влада. Голова Тверського регіонального об’єднання українців “Світанок” Наталя Томашевська розповіла, що на концерти їхнього колективу приходять тисячі людей. Вони проводять фестивалі, Шевченківські читання тощо. Частково кошти на ці заходи виділяє обласна адміністрація, а також вони виграють гранти. Голова Центру української культури “Джерело” з Томська Мирослава Філіппова повідомила, що в них успішно діють ансамбль “Джерело”, молодіжний ансамбль бандуристів “Джерельце”, танцювальний ансамбль “Калиновий цвіт”. З Україною в серці живуть на Зеленому Клині тисячі наших земляків. Майже у кожному селі в цій місцевості є хоч невеличкий співочий колектив. А нині минає 20 років, як у Владивостоці утворилася українська громада, до ювілею у місті Фокіно Приморського краю відбудеться Другий Далекосхідний Сорочинський ярмарок і П’ятий Приморський крайовий фестиваль української культури “Солов’їна пісня”.
Культура, освіта, просвіта, духовність — основи виживання народу. Українці це розуміють і діють.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment