ЧАС РЯТУВАТИ ЗЕМЛЮ І НАЦІЮ

leto-2011-095Петро АНТОНЕНКО
Фото Євгена БУКЕТА

Майже 20 громадських організацій, причетних до аграрної сфери, проголосили на своєму зібранні в Києві про створення Вcеукраїнського Комітету захисту рідної землі. Причиною названо намір влади запровадити в Україні ринок землі, тобто почати вже з 1 січня продаж земель сільськогосподарського призначення, — найбільшого нашого природного багатства. Це питання давно вийшло за рамки суто економічного, адже йдеться, переконані засновники Комітету, про подальшу долю українського села, про загрозу нації і державі.

Серед найпотужніших організацій, що створили Комітет, — Асоціація фермерів і приватних землевласників України і Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. До обох безпосередньо причетний відомий громадський діяч Іван Томич. Тривалий час він був головою Асоціації, очолював селянський, фермерський рух країни, нині голова Союзу. Саме Томича на зібранні обрали на найближчі місяці (потім передбачено ротацію) головою Ради Комітету, керівного робочого органу організації. Іван Томич як депутат Верховної Ради четвертого скликання очолював парламентський аграрний комітет і підготував низку законопроектів, спрямованих на цивілізоване, а не похапливе впровадження ринку землі.
Докладніше про загрози саме дикого ринку наша газета (ч. 26 за 2011 р.) розповіла в інтерв’ю І. Томича “Продати землю і Україну?” Якщо коротко, то серйозну тривогу викликають непідготовленість нашого законодавства до ринку землі (треба ухвалити ще не менше десятка законів) і сумний приклад дикої приватизації, рейдерське розтягування земельних угідь ще до ринку.
Подаємо ухвалений на зібранні Маніфест про утворення Комітету захисту рідної землі, лаконічний, але доволі промовистий текст.
“Ми, представники громадських організацій та громадяни України, усвідомлюючи історичну значимість і відповідальність, що стоять перед українською нацією та майбутніми поколіннями в умовах запланованого органами влади з 01.01.2012 року запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення, об’єднуємося в ім’я України і проголошуємо створення Всеукраїнського Комітету захисту рідної землі та закликаємо до єдності в суспільстві всіх навколо недопущення розпродажу української землі за сумновідомим сценарієм минулої прихватизації промисловості, обезземелення селянства, знищення села та нації.
Ми впевнені, що справжнє реформування на селі має полягати у формуванні селянина-господаря, розвитку місцевих громад, відродженні потенціалу України як аграрної держави.
Зобов’язуємося спільними зусиллями просувати і захищати ці цінності, відстоювати свої конституційні права і свободи, утверджувати прозорість і справедливість у суспільстві під гаслом “Буде село — буде Україна!”
По коментар ми звернулися до Івана ТОМИЧА.
— Іване Федоровичу, однією із загроз похапливого запровадження ринку землі в Маніфесті є сумний приклад приватизації вже в часи незалежної держави.
— Ми маємо болючий, дуже негативний наслідок великої приватизації у промисловості. Як підсумок, власність, набута багатьма поколіннями, сконцентрована за безцінь у руках олігархів, українських і неукраїнських. Ці питання можна ще якось урегульовувати різними заходами, правовими нормами. А питання продажу землі — його вже неможливо буде врегулювати жодним чином. Це один раз на тисячоліття можна продати українську землю, і повернути її можна буде тільки через революцію. Тому не просто побоювання, а цілком зрозуміле нав’язування сценарію великої приватизації промисловості, який перенесуть під копірку на землю. Але порівнювати це не варто. Підприємство можна побудувати, купити, в крайньому випадку повернути в державну власність. Щодо землі, то її у цій дикій приватизації продадуть не тільки українцям, і тут загроза для української нації і держави. Проект закону про ринок землі чітко підкреслює дикий, цинічний її розпродаж.
— Натомість Ви пропонуєте формування селянина-господаря?
— Альтернатива давня в нашій історії, нашому розвитку. Це коли формувався справжній селянин-господар на теренах України, який возвеличив її хліборобську славу. Україна славилася не тільки зерном, а й тваринницькою продукцією. Такі можливості однозначно є й сьогодні. Але саме заради відродження нині оцього селянина, куркуля-господаря, необхідно будувати державну політику. Зокрема й земельну: дати можливість бути власником, господарем землі саме селянинові, який живе і працює на ній, а не тим, хто далеко за межами України і має чіткі плани заволодіти її чорноземами.
— У Маніфесті Ви виступаєте за підтримку місцевих громад на селі. На жаль, вони сьогодні не мають великого впливу на земельні питання.
— А закон про ринок землі взагалі ставить оті 28 тисяч сільських громад на межу зникнення з мапи України. Не передбачено не лише якоїсь ролі громад щодо землі, а й будь-якого шансу на розвиток сільської місцевості. Ми ж пропонуємо на основі підтримки селянина-господаря створити робочі місця в селах, структуру переробки сільгосппродукції, а також наповнення місцевих бюджетів для соціально-економічного розвитку сіл.
— Ще до впровадження ринку у нас багато земель розтягли під виглядом різних оренд. У земельних відносинах нічого неможливо зрозуміти. Ваш Комітет порушував цю болючу проблему?
— Ми чітко ставимо питання — зараз не говорити про ринок землі, а зробити крок для прозорості ситуації у сфері земельних відносин. Такий крок — інвентаризація земель та надр України. Це перше для врегулювання низки земельних проблем. Треба нарешті розібратися, кому, де, що належить, за яких умов придбано? Там не те що зрозуміти нічого не можна, там суцільний кримінал. Доки не розберемося, ні про який  ринок не може бути й мови! А щоб розібратися, потрібна сильна воля і активність громадськості.

* * *
Ось така ситуація: абсолютна непідготовленість до ринку землі й водночас похапливе його проштовхування. Попри чіткі прогнози, що основні масиви землі скуплять не селяни, а аграрні латифундії, зокрема через треті руки, й закордонні. Уже на цю щойно розпочату дев’яту сесію парламенту заплановано внести отой урядовий законопроект про ринок землі. І зараз влада веде потужну пропагандистську кампанію, розповідаючи, яке це благо — продаж української землі.
Для імітації обговорення земельної реформи місцева влада проводить так звані громадські слухання. І часто вони обертаються повним фіаско для організаторів. Для прикладу, на зібранні було зачитано ухвалу одного з таких слухань. Це Тальнівський район на Черкащині, центр землеробської України. У слуханнях узяли участь керівники сільгосппідприємств, фермери, землевласники, голови сільських рад району, тобто ті, хто живе і працює на землі. Так-от, учасники слухань одноголосно ухвалили резолюцію, яку направили Президентові та іншому вищому керівництву держави. Селяни вимагають проведення Всеукраїнського референдуму щодо питань ринку землі, а до його проведення (цитуємо) “призупинити розгляд у Верховній Раді питань, що пов’язані з ринком земель сільськогосподарського призначення”. І далі вимога продовження мораторію на продаж землі.
Якщо владу зацікавила думка людей про продаж землі, то ось вона, теж у резолюції слухань: “Звертаємо Вашу увагу на той факт, що понад 90 відсотків мешканців Тальнівського району категорично заперечують потребу і необхідність запровадження в найближчі п’ять років ринку земель сільськогосподарського призначення. Таке ж ставлення до даної проблеми в інших районах та областях України. Ігнорування побажання селян і продаж земель сільськогосподарського призначення приведе до незворотного процесу в Україні, до зубожіння мешканців сіл, збільшення безробіття, відбудеться глобальний обвал через неконкурентоспроможність нашого населення брати участь у ринку землі”.
Це результат слухань, проведених владою. Чи прислухається вона до них? Чи повториться недавнє — з таким же похапливим проштовхуванням пенсійної реформи? 1 вересня вона вже мала вступити в дію, але те, що зараз “зависла”, свідчить: там далеко не все гаразд. Не було б такого із землею.
Що планує робити Комітет, структури якого зараз утворюються і в областях, аж до сіл? На засіданні говорили про розгортання масового громадського руху. Можливо, це змусить владу прислухатися до народу. Наводили приклад проведення тими ж організаціями влітку Всеукраїнського селянського віча з ключової проблеми — землі. Так-от, під час його підготовки на організаторів вийшли такі поважні структури, як Генпрокуратура, СБУ, МВС, стривожено з’ясовуючи, чи не затівається якась антидержавна акція? Що ж, усе в дусі нашої новітньої “демократії”.
Звичайно, фундатори Комітету не відкидають і співпраці з політичними силами, демократичною опозицією. Саме депутати від опозиції нині намагаються протистояти дикому ринку, подавши в парламенті законопроекти про продовження мораторію на продаж землі. Єдине — не хотілося б, аби деякі політики і партії використовували надзвичайно болючу і гарячу тему для виборчого піару. Тому Комітет усе ж акцентує на домінанті саме широкого громадського руху.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment