Відшумів 20-й ювілейний день народження нашої держави. Відзначали його, окрім офіційних заходів, по-різному: хто гучним застіллям, хто з шашликами, а багато українців копали картоплю, з якою вони сподіваються “безболісно” пережити зиму і, можливо, другу хвилю економічної кризи.
Віктор ТКАЧЕНКО,
кор. просвітянської газети “Сіверщина”, м. Чернігів
На жаль, у багатьох районах Чернігівщини з картоплею цього року скрутно. “Дощі не тільки перенаситили ґрунт вологою, а й збили землю, — бідкається бабуся Раїса Кирій з Ічні, розвертаючи черговий кущ. — Картоплі не вистачило повітря, а допомогти їй, розпушуючи міжряддя, вже не можна було. Бадилля занадто велике, розлоге — не влізти…”.
За словами мешканця села Івангород Ічнянського району Віталія Болоховця, місцевого майстра, нині лопати чи вила застосовують переважно люди поважного віку, які, не поспішаючи, збирають урожай і турбуються про його якість, бо механічні засоби все-таки пошкоджують картоплю.
Щодо засобів для копання картоплі, то їх сила-силенна, і застосування залежить від досвіду, уяви, практичності та вміння місцевих майстрів. Розповідає Віталій Олексійович: “Збирають урожай і механічним способом: багато хто в селі має трактори і тракторці, а до них різноманітні пристрої. Найкращий — КТН, за допомогою якого картоплю витрушують на ріллю і її залишається лише зібрати. Застосовують і плуги та плужки, зокрема у вигляді “пір’я” чи лапи з решіткою, ручні та на мотоблоках, які теж вивертають бульби назовні, але збирати їх уже важче, бо треба застосовувати спеціально зварені з міцного дроту “грабельки”, шукаючи урожаю”.
На заводську механізацію ціни “кусаються”, та люди воліють полегшити тяжку селянську працю і прискорити процес, тому купують ці пристрої. До речі, вони універсальні й використовуються також для прополювання міжрядь і підгортання картоплі. Їхня вартість сягає 400 гривень.
“Застосовують у селах і “кінські сили”, — продовжує пан Віталій, — до них теж нині прилаштовують подібне “залізяччя”. Ми з дружиною вибираємо картоплю під трактор, який я сам змайстрував. А ось сіно косимо і гребемо, не повірите, “Волгою”, автомобілем, до якого чіпляю пристрої власного виробництва. За годину обробляємо понад 20 сотих”, — усміхається, згадуючи недавню сіножать і додає: “У селі довго дивувалися такому підходу до заготівлі сіна”.
Цікавлюся ще одним актуальним питанням: “А скільки ж коштує найняти машинерію, щоб вибрати картоплю?” І мушу сказати, що розцінки, як кажуть, не дитячі. Вартість сотки така ж, як і за оранку, — від 16 до 20 гривень. А робота однієї вибиральниці коштуватиме не менше 100 гривень на день, плюс сніданок, обід та вечеря. Отож якщо порахувати всі витрати на вирощування головного для українців овоча, то виходить він “золотий”.
Збирання картоплі на фініші. А що ж на ринку? Нині по 4 гривні за кілограм правлять, та попиту великого немає, а ось бартер, який восени у селах популярний, хоч і зовсім не вигідний, є, як завжди. Кілограм картоплі міняють на кілограм кавунів, за кілограм цибулі — півтора-два картоплі, а за перець, помідори — по два кілограми бульб. А купують спритники нашу картоплю по гривні тридцять за кілограм. Але коли міняйл побільшає, картопля стане ціннішою. Переважна більшість таких “бізнесменів” приїздять із Донецької області.
