«ВІЧНО БУДЕ УКРАЇНА, ВІЧНО БУДУТЬ КОЗАКИ»

308На руїнах Богородицької фортеці відбувся Всеукраїнський фольклорно-етнічний патріотичний фестиваль “Самарська Покрова—2011”.

Сергій ДОВГАЛЬ,
голова Дніпропетровського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка
Фото автора

ЗВІДСИ ПОЧИНАВСЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬК
Це й справді дивовижно, але про колишню Богородицьку фортецю, а з нею й про старовинне запорозьке місто Самарь ми почали по-справжньому згадувати лише з 2001 року. Саме тоді науковці й студенти Дніпропетровського національного університету під проводом професора Ірини Ковальової загорілися ідеєю ліквідувати ще одну “білу пляму” в історії Війська Запорозького низового. Характерно, що цей об’єкт розташований у межах нинішнього Дніпропетровська — на околиці селища Шевченка.
Археологічні роботи тривали тут упродовж чотирьох років. Їхні результати вражають. Адже вперше визначено “столицю” одного з паланкових центрів Запорозької Січі — старовинне місто Самарь. Більше того, отримано матеріальне підтвердження життя на цій території вже з кінця ХIV століття. Це засвідчують численні знахідки — торговельні пломби з різних країн Європи, найдавніша з яких датується 1524 роком, особисті, адміністративні та військові печатки, натільні хрести, численні керамічні колекції, предмети, пов’язані з військовою справою. Вражає й нумізматична колекція, в якій понад 400 предметів із різних країн — Польщі, Швеції, Німеччини, Росії та більшості держав Центральної Європи. Цікаво, що серед безлічі польських монет третина фальшиві. З цього приводу науковці дійшли висновку, що в містечку Самарь існував невеликий завод з виготовлення підроблених монет — політичні події тих часів змушували таким чином підривати економічну могутність нашого противника.
Надзвичайно важливо, що вдалося встановити точне місце розташування знаменних пам’яток нашої історії. Щодо знаходження, зокрема, Самарі науковці сперечалися цілих 150 років. Сьогодні можна стверджувати достеменно, що це — гирло Самари, де був давній перевіз через річку. На переконання Ірини Ковальової, заселення сучасного Дніпропетровська починалося саме звідси ще у ХVI столітті. Отож пов’язувати появу сучасного обласного центру з рішенням російської імператриці Катерини II тільки у ХVIII столітті, як на цьому вперто наголошує міська влада, не переобтяжуючи себе висновками фахівців-істориків, немає підстав.
Повністю підтверджено, що саме на цьому місці була і Богородицька фортеця. А її вали на високому березі Самари збереглися дотепер. Походивши ними, ніскільки не сумніваєшся у їхньому рукотворному походженні. Численні знахідки підтверджують серйозність цього укріплення: знайдено багато холодної та вогнепальної зброї, навіть запалювальні бомби, а також предмети, які свідчать, що тут служили іноземці.
У гарнізоні було створено перший у регіоні лазарет, діяла велика церква, розвивалися ремесла й торгівля — усе це свідчить, що тут колись існувало поселення зовсім не сільського типу.

“ЛЮБОВ К ОТЧИЗНІ
ДЕ ГЕРОЇТЬ …”
Донині на теренах Дніпропетровщини, безперечно, найвагомішою пам’яткою часів козаччини вважалася могила легендарного кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка з пам’ятником у сучасному Нікопольському районі. Тепер не доводиться сумніватися, серйозну конкуренцію (якщо так можна висловитися) їй складуть колишні містечко Самарь і Богородицька фортеця.
Саме тут уже вдруге пройшов Всеукраїнський фольклорно-етнічний патріотичний фестиваль “Самарська Покрова—2011”, у якому найактивнішу участь взяли й просвітяни, а також дитячо-юнацькі козацькі осередки, козацькі організації з різних областей України, творчі колективи, майстри народних ремесел.
Численні присутні змогли ознайомитися з експонатами археологічних знахідок із Богородицької фортеці.
Протягом двох днів тут вирувало захопливе дійство. Отож немає сумніву, що територія колишнього містечка Самарь та Богородицької фортеці чимдалі ставатимуть місцем, яке символізує героїку наших славних предків, поряд з іншими визначними пам’ятками.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment