Соломія ДЕРКАЧ,
16 років, м. Київ, гімназія “Оболонь”
Не можу згадати, коли останнього разу бачила в кінотеатрі фільм українського виробництва та й чи взагалі бачила? Звичайно, дуже приємно дивитися іноземні фільми в рідному перекладі, але було б ще краще, якби й ці фільми були українські!
Американські та західноєвропейські фільми в наш час найцікавіші та найдосконаліші. Завдяки талановитим акторам, сучасним спецефектам та досвідченим працівникам ці фільми популярні у світі. Як представник молоді, можу сказати, що український кінематограф дуже відстав від світового. Адже якщо згадую свої улюблені картини, то на думку спадає 5—10 іноземних, але жодної української. Я передивилася чимало українських фільмів, усі вони по-своєму цікаві, але не справили потрібного враження. Серед цих стрічок — “Вогнем і мечем” виробництва Польщі. На мою думку, цей фільм один із кращих про українське козацтво. І хоч я зауважила там кілька неточностей, однак стрічка припала до душі. Чому, маючи таку давню і цікаву історію, Україна не знімає фільмів? Нещодавно спало на думку: от якби західні кінокомпанії створили фільм про історію України. Це було б такою собі “новинкою”!
Але не все так трагічно, як видається на перший погляд. Адже, за словами аналітиків, український кінематограф у близькому майбутньому переживатиме друге народження. Це втішає, якщо взяти до уваги, що за роки незалежності України вітчизняний кінематограф переживав глибоку кризу. І це дивно, адже Україна — скарбниця талановитих акторів, які самовіддано працюють навіть за невеликі гонорари. Шкода, що багато артистів виїжджають в інші країни, де більше цінують та оплачують їхню професію. Саме тому вітчизняний кінематограф потребує термінової реанімації. Наш обов’язок — скористатися шансом! Це чудова нагода познайомити світ з українською мовою, культурою і талановитими артистами. Іноземці через фільми зможуть дізнатися ще більше про Україну. Та й самі українці бачили занадто мало фільмів вітчизняного виробництва, їх легко перерахувати на пальцях. Наша історія — давня, мова — мелодійна, а культура — глибока. Можливо, нам варто скористатися цим? Усупереч усім негараздам і перешкодам ми здатні відродити наш кінематограф, тим самим прославляючи давню українську історію та культуру.
