КОЛОНІАЛЬНА ПОЛІТИКА ТРИВАЄ?

Іван ЮЩУК,
професор, член Центрального правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, голова Київського міського об’єднання ВУТ “Просвіта”

Останнім часом в Україні на державному рівні ведеться інтенсивне цілеспрямоване закріплення наслідків 300-річного панування російської колоніальної адміністрації в Україні, мета діяльності якої в гуманітарному плані полягала в тому, щоб відкинути українську націю на задвірки історії, а українцям прищепити комплекс національної неповноцінності. Ці намагання тепер проявляються в багатьох напрямах.
1. Повністю ігноруються:
а) стаття 10 Конституції України, частина перша: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”; в урядових кабінетах, в державних установах панує переважно російська мова;
б) стаття 11 Конституції України: “Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України” (корінними в Україні є лише два народи: український і кримськотатарський); для реалізації цього положення держава нічого не робить;
в) офіційне тлумачення статті 10 Конституційним Судом України № 10-рп/99 від 14 грудня 1999 року: “Конституцією України статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10). Це повністю відповідає державотворчій ролі української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі”. “Українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території країни при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята статті 10 Конституції України)”; ці приписи на практиці не дотримуються;
г) Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року, у якій проголошувалося: “Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя”; у цьому плані теперішня влада нічого не робить, а, навпаки, докладає зусиль, щоб зберегти й законсервувати мовну ситуацію колоніальних часів.
2. Фальсифікується суть Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, починаючи від перекладу самої її назви (правильний переклад за її суттю: Європейська хартія місцевих або малопоширених мов) і кінчаючи її призначенням захистити місцеві або малопоширені мови, яким загрожує зникнення, а не мову колишніх колонізаторів і колоністів, насильно накинуту українському народові, якою є російська мова в Україні і яку теперішня адміністрація прагне зробити de facto другою державною з тим, щоб до решти усунути українську мову із суспільного життя.
3. Захист мов національних меншин постійно трактується як утвердження в Україні лише мови російської національної меншини, а не захист мов усіх національних меншин, зокрема кримськотатарської, грецької, польської, іврит, гагаузької і т. ін.
4. Школи і класи з українською мовою навчання, дитячі дошкільні заклади з українською мовою виховання останнім часом стали переводити на російську мову навчання й виховання непропорційно до кількості осіб російської національної меншини. Причому в школах з російською мовою навчання викладання всіх предметів, за винятком хіба що української мови й літератури, всупереч Гаазьким рекомендаціям щодо прав національних меншин на освіту проводиться виключно мовою російської національної меншини.
5. Навчання у вищих навчальних закладах ще й досі ведеться переважно російською мовою, незважаючи на те, що “Державною програмою розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року”, прийнятою Радою Міністрів Української РСР 12 лютого 1991 року і ніким не відміненої, як остаточний термін повного переходу на державну мову викладання у вищих навчальних закладах України було визначено кінець минулого століття.
6. Скорочується кількість годин на вивчення державної мови в початкових класах, у середніх та вищих навчальних закладах, а кількість годин на вивчення державної мови в школах з російською мовою навчання взагалі не забезпечує належного оволодіння нею, і батьки змушені наймати репетиторів для вдосконалення знання їхніми дітьми державної мови. По всій Україні немає жодних державних курсів (безплатних чи навіть платних) з вивчення державної мови для тих, хто не знає, але кому потрібно з тих чи інших причин знати її.
7. Скасовано обов’язкове звукове дублювання іноземних фільмів державною мовою. Виробництво українських кінофільмів держава фінансово не підтримує. Телебачення як найбільш ефективний засіб впливу на громадян, особливо на дітей, функціонує переважно недержавною мовою.
8. Катастрофічно зменшується в Україні питома вага друкованих засобів масової інформації українською мовою порівняно з російською. “Річний наклад журналів та інших періодичних видань українською мовою 2004 р. становив 28 % від загальної кількості, тоді як ще 1995 р. дорівнював 70 % (для російськомовних видань ці цифри зростають — з 18 % до 64 %). Питома вага річного накладу газет, що видаються українською мовою, за 10 років скоротилася з 50 % 1995 р. до 32 %. Натомість російськомовні газети в загальному накладі зросли із 45 % до 59 %.
9. Уряд відмовив не тільки у фінансовій (якої, власне, й не було, цей захід фінансують меценати), а й в адміністративній підтримці проведення 2011 року ХІ Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, який до того мав урядову підтримку.
10. Досі, на 21-му році існування незалежної України, Верховна Рада України не ухвалила закону про державну мову та про функціонування мов національних меншин в Україні, який би відповідав Конституції України, незважаючи на те, що статтями 10 і 92 Конституції України існування такого закону передбачено.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment