ПЕРЕДПЛАТА—2012

Дорога редакціє
“Слова Просвіти”!

Щойно дочитала останнє число найдорожчої мені газети і негайно відгукуюся на заклик про передплату на 2012 рік. Ціна, звичайно, для мене дуже велика, бо маю пенсію всього 900 гривень. Але без “Слова Просвіти” життя не уявляю. Адже це справжній, постійно діючий університет, це єднання всього Українства!
Розумію, чому Ви змушені збільшити ціну передплати. Матеріальні проблеми вимагають того…
Та й наклад у нинішньому році нашої прекрасної газети, на жаль, не зріс (хоч і ціна була мізерна…). Чому ж мало людей її передплачували? Відповідь ясна: не ціна відлякує, а бракує досвіду постійного читання, постійної самоосвіти… У мене цей досвід ще зі шкільних років, коли мала щастя жити поряд з рідним татком — Вчителем від Бога. У 1947 р., відбувши 10-річну каторгу на Печорі, він повернувся до нас, рідних. Він був взірцем Людини — ППП (патріотизм, порядність, професіоналізм). Усе вмів робити! А головне — постійно вчився, бо читав!..
Висилаю квитанцію (копію) передплати на весь 2012 рік. Хочу від Вас одержати хоч одну з тих 5 книжок, але найбільше бажаю мати “Шевченкіану”!
З величезною пошаною до всіх Авторів і Видавців “Слова Просвіти” і з вдячністю за Ваш титанічний труд — Ніна Павлівна ВІТУШКО,
м. Кролевець Сумської обл.
Добрий день,
шановна редакціє!

Передплачую “Слово Просвіти” з того пам’ятного дня, коли вперше познайомився з Києвом і киянами. Не писатиму, яке враження справила на мене столиця України. Поділюся своїми мріями.
Мрію, коли в газетних кіосках, на розкладках в метро в достатній кількості вільно можна буде купити газети “Голос України”, “Україна молода”, “Літературна Україна”, “Слово Просвіти”, “День”, “Розбудова нації”, “Свобода” та ін.
Мрію, коли на рекламних щитах замість тексту: “Читайте газету “Сегодня” буде: “Передплачуйте “Слово Просвіти”, бо це — Ваша газета!”
Мрію, коли суперактивні торговці в електропоїздах виголошуватимуть: “Морозиво! Горішки! Пиво!”
Мрію, коли кияни співатимуть на Хрещатику українські пісні.
Мрію, коли пасажири в Київському метрополітені питатимуть при виході з вагона: “Ви виходите на наступній зупинці?”, а спілкуючись між собою, відчуватимуть себе громадянами української, а не іншої держави.
Отже, в цьому напрямку і працює наш культурологічний тижневик.
Висилаю Вам ксерокопію абонемента з передплатою на перше півріччя 2012 року “Слова Просвіти”. Якщо є така можливість, прошу надіслати мені книгу “Без мови — немає нації” з “Бібліотеки “Слова Просвіти”.
Шанобливо —
Анатолій Леонтійович
ГРЕЧКА,
смт Чутове Полтавської обл.
Шановна редакціє
газети “Слово Просвіти”!

Я виписую Вашу газету ще з тих часів, коли вона була на 4-х сторінках. У наш час це єдине джерело, з якого  можна почути правду. Але я довго жив у Росії й українську історію чув викривленою. Тому прошу,  якщо можна, вислати мені книжку Ю. Мушкетика “Україна над прірвою”.
Буду дуже вдячний Вам.

З повагою
Микола Максимович П’ЯТЕНКО,
с. Стецьківка
Сумського р-ну Сумської обл.
Вельмишановна редакціє
“Слова Просвіти”!

Хочемо щиро Вам подякувати за той титанічний труд, який Ви звершуєте вже стільки років, за ту щоденну боротьбу, яку Ви ведете — боротьбу проти культурної, духовної, інтелектуальної і мовної окупації України, котра триває століттями, проти байдужості, войовничого невігластва, а подекуди й просто агресивної дурості, проти цілеспрямованого, свідомого і добре оплачуваного “форматування мізків”, що нав’язується українській нації в усіх царинах життя, усіма можливими й неможливими засобами. Безмежної поваги та пошани заслуговують мужність, стійкість, принциповість та відвага, виявлені Вами у ці тяжкі для нашої Держави часи. А ще — Ваша жертовність. Адже Ви жертвуєте особистим часом, увагою і коштами, які могли б вділити власним родинам, особистому життю, власним справам. Ми це розуміємо і глибоко цінуємо. У світі, в якому переважна більшість людей заклопотана тільки власним фізичним виживанням і здобуттям своєї “біологічної норми”, лише одиниці здатні перейматися високими ідеями й питаннями загального блага. Питаннями збереження і розвитку нації загалом, порятунку її гідності й власного, неповторного обличчя й характеру. І заради цієї мети, перебиваючись із хліба на воду, днювати й ночувати в архівах, шукаючи важливі історичні документи і свідчення, розшукувати й опитувати свідків важливих історичних подій удень, а ночами систематизувати, аналізувати усю масу зібраного матеріалу й писати статті та наукові розвідки, котрим немає ціни. Розшукувати, пов’язувати між собою та об’єднувати кращі, найвидатніші уми нашої епохи. І доносити їхні думки й погляди до нас, Ваших читачів. Будити свідомість нації, змушувати її думати, повертати її до притомного стану… На таке здатна лише справжня еліта нації, її духовне ядро, яким є Ви і подібні до Вас подвижники.
Окремої подяки заслуговують Ваші зусилля у заповненні інформаційного вакууму, який нині має місце в Україні щодо культурних, економічних, політичних та наукових подій. Ваші статті інформаційно насичені, незаангажовані, справді аналітичні та об’єктивні. Вони допомагають читачеві зорієнтуватися у реальній ситуації, яка склалася у країні, ознайомитися з її фаховою, детальною оцінкою, вільною від інформаційного “шуму та сміття”. А також дізнатися про важливі й цікаві події і досягнення у культурному житті України.
А головне — Ви нам даєте надію на краще, не дозволяючи опускати рук і впадати у відчай! Ваша позиція, погляди і вчинки слугують людям гідним прикладом для наслідування! Низький Вам уклін і многая літа! З нетерпінням очікуємо наших зустрічей у Новому 2012 році, який, сподіватимемося, буде для України кращим, ніж два попередні, й принесе позитивні зрушення. Хоча б у свідомості людей!
Зі щирою повагою і найкращими побажаннями,
Т. І. СИВОКІНЬ,
О. В. ФИРЯЄВА,
м. Київ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment