ПРОСВІТЯНИ ЗУСТРІЛИСЬ ІЗ КОМІСАРОМ ОБСЄ

Микола ТАБОРИТ

Зустріч просвітян із верховним комісаром у справах національних меншин Кнутом Воллебеком була спробою коротко поінформувати Європу про справжній стан державної мови і мов національних меншин, зокрема російської. До того ж нещодавно українська громадськість знову була ошелешена новим антиконституційним мовним законопроектом “Про засади державної мовної політики”, авторами якого виступили депутати-регіонали Колесніченко-Ківалов.
Як кажуть французи, усе пізнається у порівнянні. Тому Олександр Пономарів, заступник голови Товариства “Просвіта”, у спільній розмові одразу вдався до порівняння. “Як відомо, — зазначив він, — чехи на якомусь історичному відтинку втратили свою державність. Сотні років вони були залежними від німців і їхньої культури. Навіть у Празі, споконвічно слов’янському місті, не було чути чеської мови. Але чехи відродили свою рідну мову, бо там ніхто не виступав з такими проектами, як наша п’ята колона. Потім треба пам’ятати, що Україна постколоніальна країна і мови національних меншин теж не в однаковому стані. Безперечно, треба подбати й про мови інших меншин, але насамперед захистити права українців. Щодо російської, то їй ніхто і ніщо у нас не загрожує”.
“Сьогодні, — сказав Володимир Василенко, доктор юридичних наук, — якщо говорити про мовний ландшафт України, то він дуже складний і неоднозначний. Його характерною особливістю є те, що українська мова формально має статус державної, згідно з законодавчими положеннями Конституції. Вона мусить використовуватись у всіх сферах публічного життя на всій території України. На практиці ж цього досі не відбулося. Чиновництво деяких регіонів України штучно стримує використання української як державної. Є дві причини такої ситуації. По-перше, багато державних чиновників, від вищих органів до влади на місцях, просто не бажають послуговуватися українською. Тому, щоб звільнити себе від знання і використання української мови, вони вимагають російській статусу другої державної. Причому лукаво посилаються на те, що її впровадження забезпечить дотримання прав російськомовної меншини. Та статистика свідчить, що для таких тверджень немає жодних підстав. Права росіян чи осіб, які розмовляють російською, у нас і були, і є необмеженими. А статус української мови як державної не порушує прав пересічного громадянина. Вони мають право на мовне самовизначення.
По-друге, у нас є категорія людей, які активно працюють на користь іншої держави. П’ята колона Москви в Україні — не вигадка! Вона прекрасно розуміє, що запровадження російської як державної означатиме смерть для української мови — основи етнічної ідентичності. Решту з нашою державністю довершить незрима, але жахлива за своєю сутністю ідеологічна, мас-медійна і культурна агресія. Отож ці люди роблять свою руйнівну справу на замовлення сусідньої держави”.
І законопроект Колесніченка-Ківалова тому підтвердження. Новий-старий законопроект — калька із законопроекту, який уже розглядали і розкритикували і ОБСЄ, і Венеціанська комісія, не кажучи вже про наукові установи в Україні. Облудність авторів очевидна: прикрити свої деструктивні наміри Європейською хартією регіональних або міноритарних мов, яка жодним чином не стосується “вєлікого і могучєго”. У законопроекті Колесніченка-Ківалова, власне, регіональна мова є заміною офіційної. Це спричинить ланцюгову реакцію руйнування нашої ідентичності на всій території України. І як результат — втрата державності.
Маючи достатньо цікавої й змістовної інформації з життя української діаспори в Російській Федерації, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний навів конкретні приклади. У Росії немає жодної української школи, відсутня преса, радіо, телебачення, зазнає переслідувань українська церква. Де-не-де на Кубані українська мова вивчається як кубанське наріччя! Наша меншина позбавлена всього. Якщо порівнювати те, що має російська нацменшина в Україні, з тим, що українська в Росії, то політика Москви не витримує жодної критики.
Лариса Масенко, доктор філологічних наук з Києво-Могилянської академії, нагадала, що, по суті, у державі триває російсько-совєтська асиміляція українців. Різниця лиш у тому, що тепер для цього намагаються пристосовувати навіть Хартію. І коли Колесніченко говорить про якісь демократичні позиції їхнього законопроекту, і що, мовляв, вони врахували зауваження Венеціанської комісії, то це вже не просто блюзнірство. Це підтверджує й ситуація на місцях: в Одесі, де переважно проживають українці, міський голова Олексій Костусєв заборонив подавати йому документи українською мовою. Співавтор законопроекту, сумновідомий “головний юрист” Ківалов з цього приводу ні пари з вуст.
Кнут Воллебек, верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин, був небагатослівним і як дипломат обережним у висловах. Він запевнив присутніх, що комісія ще два роки тому вивчала ситуацію і в Україні, і в Росії. Результати досі неопубліковані, але рекомендації розроблено для обох урядів.
“Я розумію ваше занепокоєння, — сказав він. — Ми не забули про українську мову. І та оцінка, яку зробили щодо попереднього законопроекту, це підтверджує. Уперше в історії Верховний комісар зробив рекомендації, заяву, попереджаючи про те, що відбувається в Україні з державною мовою. Але не я повинен вирішувати, яка мова має бути в країні, на це є влада. Ми дуже хотіли б, щоб був збалансований підхід до мови, наша позиція — підсилювати, розвивати державну мову. Але треба підтримувати й мови національних меншин, згідно з їхніми бажаннями і потребами. Згодні, що всі вони мусять знати державну мову, бо саме через знання державної мови громадяни можуть брати активну участь у публічному житті країни і бути повноправними членами суспільства”.
Комісар повідомив, що зустрічався з Колесніченком. Той передав в англійському перекладі законопроект і нібито його відправлено до Венеціанської комісії. Отже, його вивчатимуть. ОБСЄ направить висновки, свої оцінки, коментарі до нього. Зроблено це буде до кінця листопада. Верховний комісар запевнив, що Європа поставиться з усією серйозністю до подання українців: обов’язково буде дано правову оцінку і корисні рекомендації.
Насамкінець Микола Нестерчук, відповідальний секретар Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, передав гостю добірку статистично-довідкових матеріалів щодо стану української мови, освіти, ЗМІ в Україні, що їх підготували в кожній обласній організації товариства (крім Одеської).
Тарас Марусик, голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства “Меморіал” ім. В. Стуса, вручив пану Воллебеку висновок щодо законопроекту народних депутатів України Ківалова й Колесніченка. Цей документ, з детальною юридично-правовою оцінкою, підписали двадцять чотири представники громадських організацій, зокрема й голова ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка Павло Мовчан. Також гостю передали дві книги, в яких описано спроби українців захистити свої права на рідну мову в судах.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment