Марта ГРИНДА,
член Ради Галицького районного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, м. Львів
У Галицькій “Просвіті” м. Львова склалася давня традиція проведення мандрівок.
Уже вдруге цього року подорожували мальовничими місцями, де народився, жив, творив, був священиком Маркіян Шашкевич. Адже 6 листопада 2011 року відзначатимемо 200-ліття з дня його народження.
У казковій місцині розкинулося с. Підлисся Золочівського району на Львівщині, де з’явився на світ Маркіян. Тут була садиба його діда Романа Авдиковського — пароха села. Зверху Біла Гора — посестра Чернечої. Це місце постійного паломництва для вияву народної шани галицькому будителю.
На Горі Хрест як символ пам’яті світлої постаті Маркіяна Шашкевича.
Відкрито цей монументальний пам’ятник ще 29 жовтня 1911 року. Важка кам’яна брила як свідок гніту, безпросвітної темряви, вежа у стилі Єйфеля передає прагнення до світла, правди, руху, поступу… Поруч Стрілецькі могили…
Ще 1959 р. у Підлиссі відкрито літературно-меморіальний музей. Довкола сади, розлогі ліси… Улітку 1961 р. на місці, де стояла хата Шашкевича, встановлено гранітний камінь, а 25 жовтня 1962 р. відкрито пам’ятник Маркіянові (скульптор Д. Крвавич). Як символ наснаги до життя, джерела волі збережена криниця.
Над цим витає Дух Маркіяна! Усе це ми, просвітяни, та наші прихильники могли побачити, відчути 7 серпня під час першої мандрівки. На Білу Гору відбулося великолюдне паломництво. Урочиста Літургія, виступ капели Ревуцького, промови Романа Лубківського, голови облради Олега Панькевича зворушили всіх присутніх.
Наступну мандрівку 2 жовтня розпочали з відвідин с. Деревня. Затишне галицьке село. Є церква, стіни якої пам’ятають отця Маркіяна. Недавно сільська влада відкрила першу хату-музей про свого земляка, українського мовотворця, отця Маркіяна.
Як молодий задумливий Маркіян переїжджав з села до села, так і наша мандрівка пролягала далі в с. Нестаничі Радехівського району. Тут поет, за його власними словами, був “позбавлений всяких, навіть найконечніших засобів до життя та гноблений крайнім убожеством і нуждою”. Тепер про перебування у Нестаничах із 1838 до 1841 рр. нагадує дерев’яна церква, в якій відправляв отець Маркіян, відтворюється плебанія, де мешкав. Земляки гордо згадують ім’я Маркіяна. І нарешті — Новосілки. Тут Маркіян Шашкевич жив замкнуто, в ізоляції від культури, ідей, вісток зі світу…
Важко захворів, пізніше осліп, хвороба прикувала його до ліжка.
7 червня 1843 р. на 32 році життя помирає, на сільському цвинтарі збереглася надгробна плита з надписом “Тут був похований отець Маркіян Шашкевич”.
31 жовтня—1 листопада 1893 р. з великими урочистостями останки Маркіяна Шашкевича перевезено з Новосілок до Львова, де на Личаківському цвинтарі спочивають разом із ним дружина Юлія та син Володимир.
У Новосілках діє церква Св. Миколая, в якій зберігся малий дерев’яний хрест, з ним правив отець Маркіян.
Зараз у цій церкві отець Іван користується Маркіяновим хрестом, яким благословив усіх нас, мандрівників-паломників.
Завершалася наша мандрівка знову в с. Підлисся, музеї-садибі отця Маркіяна.
Стежками Маркіяна Шашкевича з нами подорожувала як екскурсовод Ірина Дутковська з родини Юлії Крушинської (дружини Маркіяна), лікар за фахом, яка ретельно, з великим натхненням досліджує Шашкевичіану і від усієї душі поділилася з нами своїми глибокими пізнаннями.
Мандрівка збагатила світогляд не лише просвітян, а й представників із “Товариства Тернопілля у Львові”, “Холмщини”, небайдужих молодих людей, які подорожували місцями Маркіяна в ці дні.
Ми вклонялися землі, яка подарувала Галичині, врешті й усій Україні, творця “Руської трійці”, отця Маркіяна, який жертовно захищав у ті далекі часи все українське.
8 листопада ц. р. відбудуться урочистості з нагоди 200-річчя від дня народження М.Шашкевича за такою програмою:
Ÿ Святочна літургія — 900—1100;
Ÿ Відкриття і посвята музею-садиби М.Шашкевича — 1100—1200;
Ÿ Перша екскурсія у музеї-садибі — 1200—1230;
Ÿ Слово гостей до М. Шашкевича — 1240— 1340;
Ÿ Концерт — 1500—1700.
Під час святкування можна придбати книги про М. Шашкевича:
Ÿ Світоч “Русалки Дністрової”;
Ÿ М. Шашкевич і Радехівщина;
Ÿ Наш Маркіян;
Ÿ Слідами М. Шашкевича;
Ÿ Нестаничі — село Маркіяна;
Ÿ Історія створення музею-садиби М. Шашкевича у с. Нестаничі;
Ÿ Перепоховання Маркіяна Шашкевича;
Ÿ Рідне слово моє — в нім озвуться віки… (матеріали учнівської конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження М. Шашкевича);
Ÿ Йдемо до тебе, Маркіяне;
Ÿ Читанка М. Шашкевича.
Щиро запрошуємо усіх до Нестанич на Всеукраїнське свято.
Петро СІКОРСЬКИЙ,
доктор педагогічних наук, професор, президент ЛКТ “Рідна школа”