Іван ЗАЄЦЬ: «ЦЕ ЗОНА НАШИХ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ»

У складі нашої делегації, що відвідала Придністров’я, був і член Президії УВКР, заступник голови УНП, народний депутат Іван ЗАЄЦЬ. Його головне враження: брак чіткої державницької політики нашої влади щодо цього важливого регіону.

— Я дотримуюся принципу непорушності кордонів Європи. Питання лише, щоб Молдова, Придністров’я гарантували українцям права такою мірою, як ми гарантуємо їхнім меншинам тут, в Україні. Та в Молдові поширюються політичні рухи за об’єднання з Румунією. Тож виникне територіальне питання. Адже в Придністров’ї на своїх автохтонних землях живе  130 тисяч громадян України, це сусідня з нами територія. І зона наших національних інтересів.
— Поговорімо про основного гравця на цих теренах — Росію.
— Російський фактор — теж чинник нашої безпеки. Адже розуміємо, що цю територію у військовому і значною мірою в політичному плані контролює Кремль. Бачимо й ідеологію, й інші ознаки того, що московська влада постійно посилює тут свій вплив в освітній, бізнесовій сферах. Це означає, що і в ситуації, коли будуть якісь об’єднання, наприклад, Молдови з Румунією, Росія не піде з цього регіону.
— І біля наших кордонів уже реально виникне гаряча точка?
— Ми ж пам’ятаємо 90-ті роки минулого століття, коли російська влада розробляла доктрину так званої “вогненої дуги” по півдню і заходу України. Це Кавказ, Крим, Придністров’я. Вона ж ці доктрини не відхилила.
— Україна і Придністров’я. Що можна сказати про ці зв’язки в історії і сьогоденні?
— Відзначення 20-річчя утворення Спілки українців Придністров’я на найвищому рівні засвідчило, що на цій території пульсує українське життя. Ми побачили прекрасні творчі колективи українців, мали цікаві розмови. Але водночас почули занепокоєність тим, що українська держава не проводить належної роботи з підтримки українців краю. Наприклад, в освітянській сфері.
Люди тут багато роблять для поглиблення національної ідентичності й розуміння свого історичного коріння. Ми бачили гарні пам’ятники, встановлені Спілкою на честь українців і нашої історії. Але зусиль лише місцевої української громади замало. Там величезне поле для роботи.
Для нас дуже важливо увіковічити постать Івана Мазепи, який наважився виступити проти Російської імперії, за незалежність України.
Якби Українська держава взяла участь в увічненні пам’яті Мазепи в тому краї, це місце було б належно оформлено. І я думаю, ми це зробимо. Але початок, який поклали українці Придністров’я, особистий внесок у цю справу керівника української громади Тирасполя Аліції Коханової неоціненний.
— А якщо говорити загалом  про нашу політику в цьому регіоні?
— Сьогодні українська влада не має стратегічної політики щодо Придністров’я. Її треба розробляти. Передусім розробити детальну програму підтримки українців Молдови, Придністров’я. Програма має бути підкріплена фінансово. У ній має бути кілька позицій. Перша — допомога тамтешнім українцям в освітній сфері. Не думаю, що нам не під силу виділити 500 чи 1000 місць для навчання українців Придністров’я у наших вишах. Або забезпечити сотню шкіл підручниками. Друге, на що варто звернути увагу, — підтримка нашою державою історичної пам’яті людей. Це знову-таки невеликі кошти.
Та все можна зробити тільки тоді, коли влада зрозуміє, в якому світі ми сьогодні перебуваємо, коли влада стане патріотичною, коли, врешті, буде створено спеціальний орган виконавчої влади, який опікуватиметься українцями закордоння, а це десятки мільйонів осіб.
Важливі громадські зв’язки. Варто частіше відвідувати такі регіони нашим політикам, представникам громадських організацій, творчим колективам, запрошувати в Україну людей із тих регіонів. Це мають бути інтенсивні постійні контакти. Лише тоді зможемо сказати, що українці і в самій Україні, і за кордоном — дуже потужний, єдиний організм.

Петро АНТОНЕНКО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment