Так звана “Компартія України” проти незалежної України
Петро АНТОНЕНКО
7 листопада Компартія України відзначила галасливим двотисячним мітингом на центральній площі столиці річницю Жовтневого перевороту в Росії 1917 року. Абсурд відзначення цієї дати чужої країни пояснюється тим, що саме в результаті більшовицького перевороту і встановлення комуністичного режиму вдалося продовжити існування Російської імперії, включно з Україною. Імперії під камуфляжем “держави робітників і селян”. А саме славослів’ям цій державі й був переповнений мітинг. Якщо хтось думає, що комуністи кличуть до встановлення соціальної справедливості в Українській державі, то їм варто було б побачити відверті гасла цього мітингу. Вони, без будь-яких ілюзій, закликали до відновлення СРСР, а отже, ліквідації незалежної Української держави. Гарні, нічого сказати, гасла в самісінькому центрі столиці цієї держави.
Варто нагадати, що київський суд заборонив проведення цього дня масових акцій на Хрещатику і Майдані. Подібні рішення можна розцінювати як недемократичні. Але в понеділок ми ще раз побачили вибірковість нашого правосуддя. Міліція столиці, яка ще напередодні попереджала про недопустимість подібного, спокійно спостерігала за дійством комуністів. Однак нема сумніву, що міліція хутко кинулася б розганяти на Майдані мітинг демократичних сил, хоч на ньому і не проголошували б антидержавних гасел.
Ця вибірковість пояснюється ще й тим, що Компартія, попри заяви про “антинародний режим”, фактично є його часткою, входячи у правлячу коаліцію парламенту. І не їхньому лідеру Симоненку, якого не забули на мітингу кількакратно назвати головою фракції Компартії в парламенті, тобто фракції влади, вітійствувати на теми режиму. Влада ця не варта доброго слова, особливо щодо соціального захисту людей, але й демагогія комуністів — це паразитування на проблемах пересічних громадян. Боляче було дивитися на простих людей, зморених життям, які немічним руками тримали портрети Лєніна та більшовицькі гасла. Значно вгодованішими були відставники в погонах і представники деяких “радянських спілок”, котрі тримали портрети Сталіна та відверто антиукраїнські гасла.
Що ж, ми ще раз переконалися, що нинішня влада дає поживу для демагогів на ниві “захисту трудящих” і крізь пальці дивиться на антидержавні шабаші.
