«Я МАЮ БІЦЕПСИ ДУШІ»

32448Чи не всьому світові відомий балкон на вулиці Дерибасівській в Одесі, прикрашений квітами, з написом “Слава Україні!”. Об’єктом загальної уваги він став після того, як місцева влада на чолі з мером — затятим ненависником української мови Олексієм Костусєвим вирішила ліквідувати таке “неподобство” у самісінькому центрі міста. Протиборство між господаркою квартири — двадцятирічною студенткою Вікторією Сибір і місцевим керівництвом останніми днями ще більше загостилося.

Сергій СЛОБОЖАНСЬКИЙ,
м. Одеса

Вікторія Сибір навчається на п’ятому курсі Одеської морської академії. Водночас заочно вивчає економіку та іноземні мови в університетах Лондона і Парижа. Коло інтересів студентки мало не безмежне, а чільне місце віддано українській історії та культурі, літературі й мистецтву світу, сучасній музиці… На початку цього року, під враженням від роману Ліни Костенко “Записки українського самашедшого” Віка, на подив своїх одеських друзів, почала спілкуватися українською мовою.
Стінку біля свого балкона Вікторія прикрасила зображенням квітучих соняшників, в’юнкого барвінку та божої корівки ще років п’ять тому. А рік тому, під час останніх виборчих перегонів, дівчина додала до цього ще й напис над вікном: “Слава Україні!”. Перехожі, особливо туристи, фотографували балкон, побачивши в Одесі хоч якийсь український штрих. Однак це графіті, яким людина висловила громадянську позицію патріота своєї держави, неабияк роздратувало місцевих україноненависників.
Уранці 13 вересня до будинку під’їхала машина з вишкою, і її “пасажири” зафарбували орнаменти й напис. Жодних пояснень, за чиїм розпорядженням це роблять, господарка балкона не отримала. Твердили лише, що гасло і малюнок псують фасад будинку. На запитання Вікторії, чому ж матюки на пам’ятниках і непристойні графіті у центрі міста на кожному кроці вони не зафарбовують, їм нічого було відповісти.
Цей акт вандалізму одразу став сенсацією і набув розголосу в Україні. На запитання журналістів Вікторія Сибір пояснила: “Як я розумію, маляр виконував волю нинішнього міського керівництва, яке на дух не переносить не лише державної мови, а й символів чи лозунгів, пов’язаних із українською державністю. Думаю, саме тому не до вподоби одеським можновладцям дизайн балкона моєї квартири”.
На письмові звернення до міського голови Олексія Костусєва та до правоохоронних органів дівчина відповіді не отримала. Із неофіційних джерел їй вдалося дізнатися, що це — справа рук людей із партії Ігоря Маркова “Родіна”, під дудку якого танцює і мер міста, хоча висунутий на посаду регіоналами. Не виключено, що ініціювали знищення патріотичного напису керівники Приморського району Одеси.
Після двотижневих безплідних пошуків правди й справедливості Вікторія знову взялася за пензлі й заново розфарбувала свій балкон. На вулиці цілу ніч горять яскраві ліхтарі, за столиками ресторанів сидять туристи. Тож світла й уваги сторонніх вистачало. Малювала до самісінького ранку, а останні мазки зробила вже тоді, коли біля будинку зібралися журналісти й телеоператори. Вони ж і зафіксували оновлений український орнамент і напис “Слава Україні!”. Тепер до зображень соняшників додано кетяги червоної калини, які порадив намалювати дідусь. Отак Одеса знову стала прославляти Україну.
Ще більше розлютилася неукраїнська місцева влада. На початку листопада, за вказівкою мера міста, управління архітектури й містобудування одеської міськради зажадало від Вікторії Сибір, аби вона негайно стерла на своєму балконі поновлений напис “Слава Україні!”. У листі за підписом керівника управління Марата Касимова також є вказівка голові інспекції з благоустрою міста привести “вказану частину фасаду” у відповідність до кольору всього будинку. “Причиною такого рішення, — зазначається у листі, — є численні скарги сусідів”.
Костусєв, чия хвалена “команда професіоналів” геть розвалилася, а кілька найближчих помічників опинилися під слідством за корупційні дії, не зважає на поради публіцистів і політтехнологів не загострювати конфлікт із Вікторією Сибір, аби зберегти бодай крихти свого підмоченого іміджу. На сторінку Віки у Контакті надходить безліч схвальних і негативних відгуків. Є серед них і прямі погрози, за якими видно вуха “Родины”.
Та дівчина козацького роду не з лякливих. Залюблена у поезію Ліни Костенко, вона в онлайновому спілкуванні цитує її вірш “Коректна ода ворогам”:
Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі —
то в результаті сутичок із вами.
А для розуміння самої Вікторії Сибір раджу почитати на її онлайн-сторінках у Контакті серйозні роздуми про наш час і про нас, про своїх ровесників. Ось кілька уривків із її записів:
“Я не знаю інших країн, де б відчуття національної гідності було б так само насичене тривогою та відчаєм. Де б історична шляхетність межувала з істеричною показушністю та марнотратством.
Коли любов до країни перестане бути такою болісною, пульсуючую та трагічною (куди там Шекспіру), ось тоді, напевно, і буде нам щастя. А так — ми начебто постійно вибачаємося, виправдовуємося та звинувачуємо інших у тому, що вони якось не так доводять свою любов. Чи то калина не така червона, чи солов’ї у них по-іншому співають…
А ось коли треба просто одного разу всім зібратися (сказати, зробити, проголосувати) — так тут усі сягають зворушливої єдності — ховаються по кущах із бурмотінням, що все проплачено, під цими прапорами не станемо, цих не любимо, а в тих взагалі вишиванки інших кольорів”.
“Читаючи статті, новини та коментарі на одеських інтернет-ресурсах, я дедалі менше розумію, як може у такому непоганому загалом місті бути так багато людей із важкими хворобами мозку — від мера та журналістів АТВ до пересічних одеситів, що вважають за необхідне на кожному розі повторювати, що “адєсіт — ето національность”.

На світлині: балкон, що розлютив одеських українофобів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment