Українські політики в мережі Facebook
Наталія АНТОНЮК
Нещодавно інформаційний простір сколихнула новина: у Facebook зареєструвалися президент Росії Дмитро Медведєв і голова Державної Думи Борис Гризлов. До речі, український прем’єр-міністр Микола Азаров ще влітку зареєструвався в цій соціальній мережі. “Ще раз хочу запевнити, що по можливості я заходжу на цю сторінку. Читаю питання, зауваження. Найважливіші з них беру до відома, роблю висновки і, якщо потрібно, розпорядження”, — написав він у Facebook.
У соціальній мережі найактивнішими є народні депутати України від блоку “Наша Україна—Народна Самооборона” Андрій Парубій, Володимир Ар’єв, Юрій Стець, Олесь Доній та лідер “Фронту змін” Арсеній Яценюк; від фракції БЮТ Андрій Шевченко, Андрій Шкіль і Віктор Уколов, депутат Київради від БЮТ Олександр Бригинець, позапартійні народні депутати Олег Ляшко та Леся Оробець і народна артистка України Оксана Білозір.
Вони жваво спілкуються з Інтернет-користувачами, діляться цікавими відеороликами, коментують світлини й новини. Хтось із цих політиків більш відвертий, хтось — менш, хтось у соціальній мережі відпочиває від політичної діяльності, а хтось навпаки — підкреслює свої “депутатські риси”.
А ще Facebook для них став оазою емоційного розвантаження, адже в соціальній мережі можна вибухати пристрастями та образами, обуреннями й закликами.
Сторінка Віктора Уколова відразу привертає увагу: в інформації про себе політик написав, що він “народний депутат (без жартів)”. Тому деякі з користувачів і не здогадуються, що це справді депутат, а не звичайний “приколіст”.
Віктор Уколов розповідає про буденні проблеми, про свої заняття спортом, особливості харчування у їдальні Верховної Ради тощо.
Разом із тим політик використовує Facebook для своєї опозиційної діяльності. Один із останніх записів Уколова: “Ніколи, повторюю, ніколи позиція втекти у кущі і гордо там стояти, склавши руки, не давала хороших результатів в історії. Так можуть робити лише потенційні емігранти з грінкартою в кишені. В Росії пасивність інтелігентних противсіхів привела до влади Путіна, у нас — Януковича”.
Простий і щирий у спілкуванні з друзями-однодумцями Володимир Ар’єв. У інформації про себе написав: “Помаранчева потвора”. Він залюбки спілкується з усіма відвідувачами сторінки, навіть інколи просить життєвих порад.
Ар’єв майже щодня реагує на парадокси нашого суспільства та поширює сатиричні політичні мініатюри.
Найактивнішим політиком у Facebook можна вважати Олександра Бригинця. У інформації про себе вказав: “Не палю”. Розповідає про столичні новини, повідомляє громадськості про нові корупційні схеми київської влади, зокрема звертав увагу на незаконне виселення книгарні “Сяйво”, видавництва “Дніпро”, одіозні будівництва “славної команди”.
“Пропонувати нинішній владі, як врятувати пам’ятки історичної спадщини та як підтримати національну культуру, все одно що пропонувати гею звернути увагу на ту чи іншу дівчину… Звернуть, але зробити однак нічого не зможуть…”, — один із останніх записів Бригинця.
Андрій Парубій в інформації про себе вказав улюблених письменників: Ліна Костенко, Олена Теліга, Джек Лондон, Люко Дашвар та інші. Він завжди з любов’ю розповідає про досягнення своєї доньки: “Яринці вісім років. Вона вже здобула кілька премій за дитячий малюнок”.
Народний депутат закликає українську опозицію до об’єднання спільних зусиль, бо неспроможність українців до згуртування використовує влада. Він детально розповідає про перебіг суду над Юлією Тимошенко і стежить за реакцією європейських країн на антидемократичні кроки України.
Парубій переконаний, що “зупинити російську експансію на українському кордоні — єдина передумова українського успіху”.
Олесь Доній розбурхує ініціативність своїх Інтернет-друзів, бо часто проводить чистку “мертвих душ” на своїй сторінці. В інформації про себе вказав: “Голова Мистецького Об’єднання “Остання барикада”. “Приємно, що в історії України був період, коли політику робили ідеалісти-романтики, а не цинічні властолюбці”.
Арсеній Яценюк з’являється у віртуальному просторі дуже рідко. В інформації про себе зазначив, що його політичні погляди — це “Фронт змін”. Його турбує постанова Національного банку щодо обміну валюти тільки за умови пред’явлення паспорта: “Курс паспорти не врятують! А от проблем для людей і інформації для злодіїв ціла купа”.
Оксана Білозір переймається проблемами гендерної рівності, питаннями морального виховання підростаючого покоління, збереженням духовної аури в кожній українській родині.
“Для України дуже важливе питання збільшення представництва жінок у парламенті та на керівних посадах у виконавчій владі”, — читаємо в одному з останніх повідомлень.
Детальну інформацію про себе дає Леся Оробець. Її улюблена телепередача “Що? Де? Коли?”, а цитата — Станіслава Єжи Леца: “Для коней і закоханих сіно пахне по-різному”.
Оробець в соціальній мережі переймається двома проблемами: законодавчі зміни щодо заборони тютюнопаління в Україні та реформи освітньої галузі.
А найзагадковіша персона у соціальній мережі, мабуть, Олег Ляшко. В інформації про себе написав, що його зацікавлення — жінки. “Друзі, давайте бути добрішими один до одного”, — переконує Інтернет-відвідувачів народний депутат. Ляшко детально розповідає про зустрічі з українцями в Луганській, Чернігівській областях, в Івано-Франківську чи на столичному залізничному вокзалі.
Народний депутат постійно наголошує на своїй близькості до народу: “Cьогодні, зносячи паркан під Верховною Радою, порвав улюблене пальто, але мені нічого не шкода заради захисту інтересів простих людей”; “Нещодавно я знову став батьком. Щоправда, цього разу лише хрещеним. За кума мене… обрала проста жінка з містечка Знам’янка, що на Кіровоградщині”.
У Facebook з’являється дедалі більше українських політиків. Інтернет живе своїм бурхливим, емоційним, насиченим і… несправжнім життям. Ця мода на соціальні мережі — не лише інформаційні примхи часу, а бажання відірватися від нестабільної та суперечливої реальності й поринути у світ, де все набагато простіше.
У соціальній мережі легше бути гарним оратором та активним опозиціонером, легше знаходити друзів і простіше реагувати на критику, натиснувши Delete (видалити).
Хотілося б, щоб трясовиння Інтернету не затягувало українських політиків, бо проблеми українців — справжні й депутати мають їх вирішувати не емоційними закликами у мережі, а зваженими і впевненими діями в українській реальності.
