УКРАЇНСЬКОЇ ВСЕСВІТНЬОЇ КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ З НАГОДИ 79-ї РІЧНИЦІ ПОЧАТКУ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932—1933 рр.
Щороку в ці осінні дні українці згадують жертв Голодомору 1932—1933 р., які внаслідок нелюдської політики більшовицько-комуністичної влади СРСР були невинно закатовані тільки за те, що були українцями, любили свою землю, були на ній справжніми господарями і не хотіли добровільно віддавати своє добро, віками нажите родинами, до комуністичного “раю” в колгоспах.
“Серп і молот — смерть і голод”, — так говорили в той час люди. Вони бачили: більшовики принесли на нашу землю примусову колективізацію, яка завершилася справжнім геноцидом української нації, що увійшов у світову історію як один із найбільших злочинів комуністичних ідеологів. Ця трагедія українського народу, моторошний Голодомор, досі стукає у наші серця тривогою і страхом перед майбутнім, оскільки комуністичні злочини в Україні не покарані, а непокаране зло може повторитися.
Українська Всесвітня координаційна Рада закликає нинішню владу визнати Голодомор 1932—1933 рр. геноцидом української нації, тим більше, що сьогодні вже десятки держав солідаризувалися з Україною і засуджують комуністичний геноцид українців 1932—1933 рр., унаслідок якого загинули мільйони невинних чоловіків, жінок і дітей.
Звертаємося також до українських громад за межами України з проханням продовжити свої зусилля щодо визнання Голодомору 1932—1933 рр. геноцидом Української Нації в тих країнах, де ще не прийнято відповідного рішення. Українці мають продемонструвати світові, що вони пам’ятають і засуджують комуністичні злочини: Голодомор не має забуття.
Звертаємося до громадськості України з проханням узяти активну участь у поминанні жертв Голодомору України 1932—1933 рр. традиційно в останню суботу листопада. Нехай жалобні зібрання біля пам’ятних знаків, тиха хода до місць упокоєння загиблих і запалена свічка у вікні стане нашою даниною пам’яті безвинно страчених.
Михайло РАТУШНИЙ,
голова Української Всесвітньої Координаційної Ради
22 листопада 2011р.
