ПЕРЕДПЛАТА—2012

Дорогі наші читачі!
У своїх листах на адресу редакції Ви сказали багато добрих, похвальних слів, тож нам тільки й залишається, що працювати та працювати, аби не розчарувати Вас, виправдати Ваші сподівання. Ми до цього готові: на сторінках тижневика наступного року з’являться нові автори, теми, до яких Ви не залишитеся байдужими. Ми продовжуємо надсилати книжки з бібліотеки “Слова Просвіти” усім, хто передплатив наше видання на наступний рік чи його перше півріччя. Якщо Ви ще не оформили передплату, то поспішайте: залишилося три тижні до її завершення. Чекаємо від Вас і критичних зауважень, і “домашніх” завдань, які обов’язково виконаємо. Напишіть нам, кого б хотіли побачити у рубриках “Від першої особи”, “Абетка відомих імен”, “Очевидець і літописець” та інших, якими бачите публікації, присвячені мовним проблемам, чи задоволені висвітленням сучасного мистецтва та літератури, яким газетним жанрам (репортаж, інтерв’ю, коментар, аналітика, інформаційні кореспонденції) надаєте перевагу. Від чого редакції варто відмовитися, кого із митців, громадських діячів, політиків залучити до свого активу, — словом, нам небайдужі Ваші думки і цікаві поради. Пам’ятайте, що наш заклик “Будьмо разом!”, який ми озвучили ще в першому числі “Слова Просвіти” — не просто вияв приязні до кожного з читачів, а сенс професійної діяльності людей, небайдужих до всіх процесів, що відбуваються на духовному полі України.

Шановна редакціє!
Велике спасибі Вам за Вашу плідну працю. Газету передплачую давно. Маю подарунковий томик “Кобзаря” Т. Г. Шевченка від “Просвіти” 1999 року. Хотілося б одержати від Вас томик Ліни Костенко.
З повагою
Володимир КУЛАЙСТРА,
пенсіонер, 74 роки,
с. Коломак
Харківської обл.

* * *
Доброго дня, шановні творці газети!
Користуючись нагодою, хочу висловити вдячність за “Слово Просвіти”. У наш нелегкий час — це ковток чистої води у наші спраглі душі.
З повагою
постійна передплатниця Олена

* * *
Добрий день, шановна редакціє!
Щиро шаную творців патріотичної газети “Слово Просвіти”. Дякую Вам за мужню творчу роботу в часи боротьби українців у незалежній державі за збереження рідної мови, свободи, демократії. Боляче!
Висилаю три квитанції на передплату газети на 2012 рік (одну — для себе, 2 — для родичів).
Про себе коротко. Інвалід війни першої групи, учасник боїв у період 1941—1945 рр. Учитель-пенсіонер. Пережив три голодомори: 1922—1923 рр., 1932—1933 рр., 1946—1947 рр.
Бажаю Вам творчих успіхів, міцного здоров’я, добра і щастя!
Павло Микитович ШАЛІНСЬКИЙ,
м. Могилів-Подільський
Вінницької обл.

* * *
Добрий день, шановні творці “Слова Просвіти”!
Щиро вдячна Дажбогові, що Ви у мене є і я ще можу читати цю чудову газету. Заголовок газети і проникливий погляд Пророка дарують душі особливий настрій.
До Вашого берега прямують ті, кому миле сонечко і гармонія. Думаю, що не всі, хто любить “Слово Просвіти” і регулярно читає його, чиїй душі газета дає поживу і гармонізує мислення, про це говоритимуть.
Доброго здоров’я Вам, натхнення і всім нам віри у ясний прийдешній день України!
З повагою
Ніна ДАВИДЕНКО,
м. Київ
* * *
Наші найкращі побажання та успіхів у подальшій просвіті нашого люду!
Звертається до Вас сім’я вчителів сільської школи. Передплачуємо “СП” давно, висловлюємо щирі слова вдячності і, якщо можливо, просимо надіслати збірник “Шевченкіана”.
Слава Україні!
Б. БРИЖ,
с. Яринівка Рівненської обл.

* * *
Слава Богу, є така газета в Україні. Тільки дуже боляче, що читає її мало моїх земляків.
Як пише Іван Захарченко, “Нас мучить духовна спрага. А джерел нема, аби напитися з них духовності. Люди погрузли у блуді, прагнуть насолоди, а не зцілення душі”. Я почула по радіо виступ головного редактора Любові Голоти, де вона сказала: “Ми купуємо на подарунки китайський непотріб, а чому б не подарувати на місяць передплату на “Слово Просвіти”? Я тепер так і роблю. І сама з Вами уже два роки.
Дай Боже всім Вам здоров’я і наснаги.
З повагою
Антоніна ВЕРЧИК,
м. Харків
* * *
Щиро вітаю працівників редакції!
Я люблю Україну. Крим — куточок, де для справжнього українця багато роботи. Проїхав уздовж усього узбережжя Криму, з собою обов’язково беру вишиванку і державний прапор. Спілкуюся тільки українською мовою. Татари, росіяни, караїми, вірмени й інші (і в осередках Партії регіонів) добре мене розуміють — жодних непорозумінь не виникало. Проблеми, зазначені в статті В. Проценка “Як виживають українці в Криму”, мені знайомі.
Із художником, який працює в Алупкинському палаці, хотіли організувати постійні екскурсії українською мовою, але з директором Касперовичем дуже складно вести перемовини.
Цікава українська громада, “Просвіта” в Євпаторії. Мер Даниленко обіцяє відкрити Український дім, але тільки забирає площу в бібліотеки ім. Лесі Українки, єдиного місця, де збирається громада. Бібліотека потребує допомоги, 2005 року її косметично відремонтували завдяки Б. Тарасюку (“Рух”) і частково спонсорів.
Я передплатив для читачів “Слово Просвіти”, але інспектор центральної бібліотеки наказав прибрати — у їхньому обліку газети немає.
Подорожуючи, мав багато зустрічей з різними людьми. У Севастополі познайомився з американцями, які прибули на великому теплоході “PRINTENDAM”. Вони до мене звертались: “Пан українець”. Мабуть, вишита сорочка підказала.
Також спілкувався з настоятелями Миколаївської каплички УПЦ МП біля Морського вокзалу в Ялті, які не змогли пояснити присутність чотирьох російських гербів на її стінах.
Буду працювати.
З повагою
Михайло ЦАПРО,
м. Київ

* * *
Дорогі друзі!
Передплачую Вашу газету вже багато років. На жаль, через матеріальні проблеми я спершу передплатила її на півроку, а потім обов’язково продовжу передплату на друге півріччя (я — вчитель-пенсіонер).
Хай Господь благословляє Вашу нелегку, але надзвичайно потрібну працю.
Щастя Вам, здоров’я і многая літа!
З повагою
Марія НИКОЛИН,
с. Николин Львівської обл.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment