КОЛИ ЗЛАМАНО КОД…

Світлана ОРЕЛ,
м. Кіровоград

У Кіровограді, в рамках поїздки центральноукраїнськими містами, побувала провідний соціолінгвіст, професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. Наша землячка, а корені її зі степового краю, зустрілася з молоддю в Кіровоградському педагогічному університеті, зі слухачами обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, з членами місцевого “Українського клубу”.
Сакраментальне і для багатьох, на жаль, риторичне питання, — яка різниця, якою мовою говорити, — має дуже конкретну і науково обґрунтовану відповідь. Народи, які поневоленими зуміли зберегти мовну стійкість, набагато швидше стають на шлях прогресу, цивілізованості, досягають вищого рівня життя. Чехи, словаки, прибалти, грузини — конкретні приклади мовної стійкості, а отже, єдності, згуртованості у прагненні до облаштування власного життя. Інший приклад — Білорусь, Казахстан, Киргизстан. Україна десь поміж ними. Ні “так”, ні “ні”, вічне “не знаю” і зумовлює наше незавидне становище та безліч поразок.
Одною з наших найбільших проблем, на думку провідного соціолінгвіста України, залишається розрив між мовою освіти та мовою інформаційного простору. Останні моніторингові дослідження найпопулярніших телеканалів свідчать, що українська мова присутня там лише на 28 %. Суржик, двомовні ведучі консервують наш зламаний мовний код. Один із проявів цього згубного явища — і недавнє перейменування в Кіровограді вулиці Леніна на Дворцову. Суржикова назва ще раз фіксує зламаність українського мовного коду, основну причину нашого соціального занепаду.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment