ЯНГОЛЕ МІЙ, ОХОРОНЦЮ…

img_5653Сто янголів! І всі з різних матеріалів, що використали художники й майстри. Це справжній мистецький рай у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, який створили сорок київських митців. І це попри те, що у художників відбирають майстерні, підвищують плату за комунальні послуги…

Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Фото Олеся ДМИТРЕНКА

Тема янгола — найулюбленіша для українських керамістів (Н. Ісупова, А. Ільїнський, М. Галенко, І. Норець, В. Томашевська), склярів (В. Дудін, І. Зарицький, С. Кадочніков), емальєрів (О. Бородай, Ю. Бородай, Т. Ільїна), майстрів художнього текстилю (М. Базак, Г. Дюговська, Л. Жоголь, І. Кіршина, Н. Пікуш, Н. Борисенко) тощо. Кожен із них створив свого янгола-охоронця з глини, шамоту, тканини, дерева, художньої емалі… Словом — цілий пантеон янголів із різними характерами: ось задуманий і сумний, ось грайливий із сопілкою, цей із книжкою, а той уквітчаний, наче дерево життя, один тримає ніжне серце у руках, а інший — із чорним та білим крилом… І кожен наче зазирає тобі в душу, промовляючи про вічне.
— Я вирішила, що виставка янголів буде цікавою і символічною, якщо зібрати різноманіття робіт наших художників. Рік тому ми цю ідею висловили музею, з яким співпрацюємо з 2008 року. Концепція дуже проста — зробити світлу радісну виставку, щоб нічого не нагадувало про наш складний суперечливий час, — розповіла автор і куратор проекту, президент Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА Зоя Чегусова.
Лейтмотив виставки — тема ніжності й світла, проте не такий уже й ідеальний цей простір. Не випадково зустрічає і проводжає глядача не “солоденький” янгол із пухнастими крильцями, а постмодерністська іронічно-саркастична композиція “Вертеп” кераміста Андрія Ільїнського. Це символ сьогодення, бо наше життя нагадує ляльковий театр, де добро дуже часто перетворюється на лихо. Як змінюється людський характер, так і янголи Андрія Ільїнського можуть бути різноманітними за формою, властивостями, образами. Це своєрідна складна конструкція масок, спостерігаючи за якими, можна упіймати метаморфози нашого часу.
— Тему янголів я побачив не так, як хотілося б організаторам виставки. Мені здається, що в наш суперечливий час світоглядний образ янгола став нестійким… Янголів я не бачив, а ось людей, конструкції, форми — так… Тому перед вами не зовсім янголи, а істоти з іншого виміру, які “начепили” крила, — говорить майстер.
Якщо повертатися до нашого повсякдення, сповненого негативу, сірості й нестримного потоку проблем, то складається враження, що передріздвяна виставка “Янголе мій, охоронцю мій!” — це відповідь працівників культури на те засилля бездуховності, яке панує в Україні. Це молитва. Тут у кожному янголі живе своя молитва за художнє мистецтво та спільна молитва за нас, українців, і нашу святу землю.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment