БЕЗ НАГОРОДИ — ДЛЯ НАРОДУ

Микола ШУДРЯ,
письменник, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка

Це вже третій випуск нарисів, а краще — дослідницьких етюдів, “Нехай не гасне світ науки” професора Василя Шендеровського. Сім років тому така науково-популярна передача двічі на місяць звучала в радіоефірі. Нові пошуки науковця оприлюднені лише окремим виданням. Тут уміщено більше півсотні матеріалів про математиків, фізиків, хіміків, астрономів, ботаніків, медиків та науковців гуманітарного напрямку. Всі вони поклали життя на вівтар свого народу. Це ті “апостоли правди й науки”, на прихід яких сподівався Тарас Шевченко.
Автор цього збірника — з енциклопедистів нашої доби. Він обізнаний у природничих і гуманітарних науках; персонажі — дійові особи української історії, хоча дехто з них працював за межами своєї Батьківщини, але вони — “наша слава, слава України”, адже їхні таланти живилися соками тієї землі, де вони народилися й виросли. Звичайно, їх і чужинці зараховують до своєї еліти. Тільки ж це не зовсім справедливо! І Василь Шендеровський намагається повернути нащадкам привласнені здобутки синів козацької нації.
Матеріали у книжці розташовані за абеткою прізвищ видатних діячів і винахідників світового засягу. Читаючи книгу, розумієш, з якими труднощами доводилося авторові складати довідки про “зарубіжних” науковців, але набагато важче йому було розгледіти геніальну особистість зблизька — вдома й зібрати про неї потрібні матеріали.
Ми знайомимося на сторінках збірника — розширеного словника з іменами невідомих, забутих і знаних першопроходців у царині математики, фізики, хімії, мікробіології, ботаніки, літератури й мистецтва і навіть книгознавства. В. Шендеровський вибирає найславетніших зі славетних, не лише викладає їхній життєпис, а й висвітлює найвизначніші заслуги.
Ось перелік портретів-постатей: Олександр Боргардт, Остап Волощак, Юрій Вороний, Георгій Гамов, Микола Голоняк, Роальд Гофман, Андрій Желехівський, Євген Лазаренко, Іван Олексишин, Остап Парасюк, Борис Раєвський, Микола Світальський, Борис Тимощук, Петро Шумило — загалом 51 ім’я!.. І для кожного з них знайдено “золоту нитку” діяльності: чим здивував світ, як прислужився людству, чому й коли згадував рідний край. Автор не вдається до розлогих описів, проте знаходить влучні слова, щоб яскраво змалювати не лише досягнення, а й долю першовідкривача.
Усі нариси — невеличкі за розміром (5—7 сторінок). Але їхня “наповненість” надзвичайно потужна: тут і виклад біографічних відомостей, і досяжне для читача ознайомлення із самою проблемою, і, що найважливіше, доступне пояснення зробленого внеску в загальнолюдську скарбницю.
Серед світочів у Василя Шендеровського — і лауреати Нобеля, і творці міжнародного визнання, і скромні науковці, які вчинили переворот у світовій науці. Хотілося б згадати київського математика Євгена Вікторовського (1926—1956). За свій болісно короткий вік, після фашистської неволі, він екстерном закінчив вечірню школу робітничої молоді, навчався на фізико-математичному факультеті і ще студентом розтлумачив своїм способом задачу, пов’язану з алгоритмом Чаплигіна-Перрона. Його перевели з першого курсу на третій, але не дозволили, з відомих причин, вступити до аспірантури. Згодом він читав лекції з фаху в КПІ. Блискуче захистив докторську дисертацію. І хоча опублікував лише 6 досліджень, сяйво “математичного метеора” з роками не зникло: його наукові ідеї досі бентежать геніїв.
У такому ключі написано й інші етюди. За відсутності загальної енциклопедії із наукознавства видання Василя Шендеровського не тільки прилучає читача до високих знань, а й зацікавлює допитливих відкриттями і покликає патріотично налаштовану молодь пишатися своїми історично величними попередниками, які безкорисливо служили рідному народові.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment