Аби витримати натиск вічності

Надія КИР’ЯН

У передмові до нового “Кобзаря”, який нещодавно вийшов у Видавничому центрі “Просвіта”, її автор Павло Мовчан розмірковує про вічне в долі народу й у поезії Тараса Шевченка, про його сучасне сприйняття, про те, як почув від учнів однієї з київських шкіл, що твори Шевченка застаріли: “Я ж подумав — не твори застаріли, а ми переродились, бо мораль ніколи не старіє. Саме мораль народна, закони народні, а не державні закони, в яких завжди були розбіжності поміж словом і чином. Звиродніння духовне призводить і до національного звиродніння, коли людині байдуже, до якого роду вона належить. Та й байдуже, чи безрідна вона, чи зденаціоналізована, чи безбатченко вона, чи просто байстрюк…”
“Кобзар” Тараса Шевченка називають “народною Біблією”. Певно, для українців він справді має таке значення, як Біблія для людства. Він розшифровує космічний Закон буття, який мусимо виконувати, великий моральний родовий закон, який не можна переступати безкарно. Інакше скочуємося до духовної деградації, яка веде до самознищення. Що й бачимо нині. Аби витримати натиск вічності, чи не час відмолювати гріхи, спокутувати їх?
“У нас така молитва є, — стверджує Павло Мовчан. — Це Слово Тараса Шевченка. То чи ж не пора уже не тільки читати її вголос, а й сповідувати? Адже молитва без послуху — ніщо”.
Директор ВЦ “Просвіта” Василь Клічак розповів, що Павло Мовчан започаткував проект “Кобзар” — у кожну сім’ю”, який поступово втілюється в життя. Просвітянський Центр видав книги Шевченка у різних варіантах: подарункові й звичайні, дорожчі й дешевші. Наприклад, скромніше видання в оформленні Володимира Соловйова витримало багато накладів. Вийшли унікальні “Кобзарі”, над якими працювали наші найкращі художники Василь Лопата та Володимир Гарбуз, на замовлення “Просвіти” у видавництві “Дніпро” — в оформленні Миколи Стороженка.
Цього разу дизайн книжки створили Костянтин Суліма, Володимир Юрчишин, а малюнок на обкладинці Василя Штернберга (1840 року).
Починаючи з 1993 року, примітки до просвітянських “Кобзарів” готує відомий літературознавець, професор зі Львова Євген Нахлік, вони сьогодні найкращі.
“Просвіта” не лише видає твори Тараса Шевченка, а й докладає всіх зусиль, щоб втілити гасло: “Кобзар” — у кожну сім’ю”. Щороку в усіх областях, районах, селах, містах проходять конкурси читців шевченкової поезії, які викликають велике зацікавлення серед школярів.
Напевно, у декого з учнів може виникнути думка, що ця поезія застаріла, адже молоді душі ще незахищені, їм важко протистояти навалі негативної інформації, яка лине з усіх боків. На жаль, інформаційний простір переважно неукраїнський і завалений різноманітним сміттям. З цим треба активно боротися.
Діти надзвичайно щиро переживають трагедії шевченкових героїв і героїнь, навіть дивно, як легко й природно вони вживаються в ці образи. У народі жили, живуть і житимуть почуття милосердя, справедливості, добра. Врешті, це інстинкт самозбереження, народна мораль — головний захист проти руїни. Діти це відчувають, але їм треба допомогти утвердитися у правильному виборі, подолати притаманний молодим скептицизм. Величезна роль у цьому процесі батьків, учителів, вихователів.
Віруси зла поширюються стрімко. Але подолати їх можна і треба. Іншого вибору в нас немає. А поезія Шевченка — найкращі ліки. І його заповіт: “Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!”

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment