На Маланки, коли відкривається небо…

Оксана СЕМЕНЮК,
Львів

П’ятнадцятий рік поспіль Галицьке районне об’єднання м. Львова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка проводить щорічну забаву “В гостини до Маланки”.
Традиційно перша частина була присвячена врученню відзнак за позитивний вплив на українське суспільство 2011 року. Відзнаки отримали письменник, журналіст Андрій Охрімович за суспільну діяльність, за програми “Далі буде…” та “Машина часу”, громадська діячка, науковець Ірина Фаріон за книгу “Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець” та за проект “Від книги до мети”, заслужена журналістка Ганна Стоцька за багаторічну віддану працю на Львівському радіо та цикл програм “Події, факти, імена”, історик Василь Кучерук за книгу-довідник “Українська Галицька Армія”, член ради Товариства Степан Хамар, який віддано працює на просвітянській ниві й був ініціатором спорудження одного з перших пам’ятників Степану Бандері у с. Вербове, що на Бережанщині. Відзнаки також отримали професор Валерій Бебик за програму “З глибини тисячоліть” та Івано-Франківське обласне телебачення “Галичина” за цікаві змістовні програми, високий професіоналізм.
Обряд Маланки і Василя увібрав у себе стародавні вірування в те, що саме цієї ночі мужній хлопець Василь відправляється у потойбічний світ за своєю коханою Маланкою. І їм вдається подолати усі труднощі, насолодитися короткою миттю кохання, ціною якому буде перетворення Василька на квітку, а нагородою те, що Маланка понесе нове життя по Україні, все живе почне плодитися, множитися, відроджуватися. Тому перевдягнені ватаги маланкарів мандрують по всій Україні, щоб обдурити злі сили, щоб вони розгубилися і не знайшли справжньої Маланки, не змогли її забрати назад у потойбіччя.
На Щедрий вечір українці співають щедрівок, їдять ритуальні страви — кутю, пампушки, “лікують козу”, проганяють усіх збиточників зі своїх осель і щедро засівають.
Завітала в гості до просвітян і симпатиків “Просвіти” і дотепна Маланка від театру “Мета” (керівник Зоряна Григорійчук).
Наші гості танцювали, розважалися під музику чудового колективу з Радехова, бажали одне одному та всій Україні процвітання. В нашій компанії люди різного віку: від студентів до старійшин. І саме ця обставина додавала забаві неповторності та відчуття великої спільноти однодумців. Гостеві з Чикаго панові Уолтеру так сподобалося у нас, що він пообіцяв наступний Новий рік зустріти в нашому товаристві, а Маланка нехай знов запросить до себе всіх друзів “Просвіти”, і ви не лінуйтеся — приєднуйтеся!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment