Чим живуть краєзнавці?

img_6357
Фото Олеся Дмитренка

Відповідно до постанови Пленуму правління Національної спілки краєзнавців України від 9 грудня 2011 року, 23 січня в столичному Будинку вчителя відбувся V (позачерговий) з’їзд Спілки. До Києва прибули 134 делегати, яких обрали регіональні краєзнавчі конференції для участі в його роботі.
Форум краєзнавців проходив із дещо сумним “присмаком”, адже 12 вересня минулого року український краєзнавчий рух зазнав непоправної втрати — пішов із життя незмінний голова НСКУ, академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько. Тож головне завдання найближчого часу — гідне увічнення пам’яті Великого Українця. Про це говорили всі без винятку делегати з’їзду.
Сьогодні членські квитки НСКУ отримали вже понад 900 краєзнавців у всіх областях України, процес перереєстрації членства, легалізації діяльності місцевих осередків та обласних організацій, розпочатий після минулої конференції, триває. Тож з’їзд відбувся швидко, без гучних заяв і пафосних промов, у діловій атмосфері. Внесено продиктовані часом зміни до статуту Спілки та обрано новий склад правління і ревізійної комісії. До правління увійшли понад 70 відомих дослідників рідного краю з усієї країни. Головою Національної спілки краєзнавців України став заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук Олександр Петрович Реєнт.
Як зазначено в постанові з’їзду, головними завданнями краєзнавців у найближчі роки стане створення Інституту краєзнавства при НСКУ і затвердження Державної програми розвитку цієї галузі історичної науки до 2025 року. Дослідники рідного краю також сподіваються, що державні інституції внесуть до “Національного класифікатора професій” професію “Краєзнавець”, встановлять День краєзнавця та запровадять звання “Заслужений краєзнавець України”.
Детальніше про те, чим живуть літописці рідного краю, у доповіді новообраного голови НСКУ О. П. Реєнта (публікується зі скороченнями).

Олександр Реєнт,
член-кореспондент НАНУ,
голова Національної спілки краєзнавців України

За останні десятиліття активізувався краєзнавчий рух в Україні завдяки послідовній роботі Національної спілки краєзнавців України, яка в травні 2010 р. відзначила 85 років своєї діяльності і об’єднує понад 2 тисячі професійних дослідників рідного краю.
Вагома роль у відродженні й розвитку українського краєзнавства в ІІ пол. ХХ ст. належала академіку НАН України, Герою України П. Т. Троньку, який понад двадцять років очолював Спілку. 12 вересня 2011р. Петра Тимофійовича не стало, та справу, якій він присвятив своє життя, продовжують його соратники, учні й послідовники.
Національна спілка краєзнавців України основними напрямами своєї науково-просвітницької діяльності визначає історичне, географічне, етнографічне, культурно-мистецьке, освітянське, пам’яткознавче, музейне, бібліотечне, туристичне краєзнавство, а також культосвітню й видавничу роботу, збереження пам’яток історії й культури України, тісну співпрацю з вищими навчальними закладами, музеями, бібліотеками, архівами всієї країни.
Одне з пріоритетних завдань Спілки — підготовка енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”, яке продовжує розвивати фундаментальний напрям в українській історіографії. Історики дедалі більше цікавляться проблемами мікроісторії, актуальності набувають дослідження історії повсякденності.
В Україні історичних міст, яким виповнилося 300 років — понад 500. Деякі з них відсвяткували свій тисячолітній ювілей. 39 давніх українських міст рішенням Уряду взято під державну опіку. Серед них Київ, Чернігів, Переяслав-Хмельницький та інші. Крім того, в Україні є близько 4500 сіл, яким понад 300 років, є села, яким 800 і більше років.
Окремою проблемою в підготовці “Історії міст і сіл України” виокремлено історію двох тисяч зниклих сіл, починаючи з 1970-х рр. Зберегти духовну пам’ять цих унікальних соціально-культурних поселень — завдання краєзнавців. Літопис 30 тис. населених пунктів України засвідчить глибоку й багату історію кожного її міста й села.
Відомі вчені Спілки ініціювали й активно втілюють наукові, суспільно-значимі проекти. Державна програма “Реабілітовані історією”, що розпочата 1992 року, увічнює пам’ять репресованих громадян, які незаслужено постраждали від тоталітарного режиму. У всіх областях створено науково-редакційні відділи, співробітники яких підготували близько 700 тис. карток по архівно-кримінальних справах Державного архіву СБУ та обласних управлінь. Розпочато дослідження архівів МВС України з виявлення депортованих громадян країни. На сьогодні видано 75 томів серії. Робота триває.
Ще один масштабний проект, у якому беруть активну участь краєзнавці України, — “Звід пам’яток історії й культури України”. Особливість цього видання в комплексному підході до дослідження всієї культурної спадщини нашої країни. У нього ввійшли пам’ятки архітектури, археології, науки й техніки, історії, пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями, монументальні пам’ятники. В Україні понад 130 тис. пам’яток історії й культури, які перебувають під охороною держави.
Особливу увагу Спілка приділяє освітянському краєзнавству. Широке обговорення нагальних проблем використання краєзнавчої складової в системі освіти привело до висновку про необхідність підручників із краєзнавства, науково-методичної роботи із викладачами і вчителями, запровадження дисципліни “Краєзнавство”, розвитку форм і методів позашкільної освіти.
У вищих навчальних закладах, на гуманітарних факультетах відкрито кафедри краєзнавства. Студентська молодь бере активну участь у науково-практичних конференціях. Відповідно до розпорядження міністра освіти й науки України 2007 р., при університетах створюються науково-методичні Центри краєзнавства. Такий Центр уже діє в Харківському національному університеті ім. В. Каразіна, університетах Луцька, Івано-Франківська, Чернігова, Кам’янця-Подільського.
Спілка визначила як стратегічний напрям і пам’яткоохоронну діяльність. Дієвою формою залучення широкої громадськості до проблем збереження історико-культурної спадщини України стали науково-краєзнавчі експедиції Спілки, в рамках яких проводяться тематичні круглі столи, наукові наради та консультації з провідними фахівцями. Такі експедиції були здійснені в 2009—2011 рр. на Полтавщину, Львівщину, Чернігівщину, Новомосковськ, Запоріжжя, Херсонщину, Обухівщину, а президії НСКУ доручено підготувати звернення до Президента України про затвердження Національної програми зі збереження і охорони сакральних пам’яток дерев’яної архітектури України. З метою широкої популяризації історії українського козацтва ініціюємо Державну програму “Часи козацькі — Січі Запорозькі”, що передбачає наукове вивчення та публікацію джерельної бази з проблеми козакознавства, збереження і музеєфікацію пам’яток козацької історії та низку заходів щодо популяризації історичного минулого, пов’язаного з героїчними сторінками козацької доби.
Нові проекти НСКУ пов’язані з розвитком музейної справи України. Підтримуючи громадське музейництво, Спілка 2009 року провела Перший Всеукраїнський конкурс на кращий громадський музей. У ньому взяли участь близько 2000 музеїв, із них 102 музейні заклади відзначено за п’ятьма номінаціями дипломами переможців. 27 жовтня 2010 р. у с. Халеп’я на Обухівщині з ініціативи місцевих краєзнавців, зокрема А. Шафаренка, та за підтримки НСКУ постав Літературний музей Івана Франка на Дніпрі.
Нині започатковано культурологічний проект “Музейні скарби України”. Його мета — створити хронікально-документальну галерею музейних колекцій України. Велика робота проведена в Сумській та Івано-Франківській областях, на черзі АР Крим, Львівщина, Тернопільщина, Житомирщина та інші регіони України, в яких через музейні цінності буде відтворено історію українського музейництва ХІХ—ХХ ст.
Важливого значення набувають сьогодні питання розвитку бібліотечного краєзнавства, вагомої джерельної та інформаційної бази українського краєзнавства. Початки його пов’язуємо зі становленням краєзнавства як галузі наукових знань. Необхідно активізувати діяльність краєзнавчих клубів, товариств дослідників рідного краю, запровадження освітніх програм, спрямованих на поширення серед молодого покоління знань про історію і культуру своєї “малої батьківщини”.
Наукова конференція “Бібліотечне краєзнавство в культурному просторі України”, яку проводила 22 листопада 2010 р. Національна історична бібліотека України спільно з НСКУ, вкотре підтвердила необхідність створення на базі напрацьованих обласними бібліотеками краєзнавчих програм широкомасштабного проекту “Електронний каталог краєзнавчих видань”, який охопить краєзнавчу тематику всієї України.
Сучасні реалії виводять у розряд актуальних туристичне краєзнавство. Обласними осередками напрацьовано значний досвід у цій галузі, краєзнавці плідно співпрацюють із туристичними навчальними закладами та організаціями, розробляються екскурсійні маршрути.
Значну увагу Спілка приділяє просвітницькій роботі, залучаючи до своїх проектів і заходів громадськість, а також підтримує ініціативи органів влади та краєзнавців. Постали із забуття імена видатних українців — піонера світового ракетобудування полтавчанина Олександра Засядька, всесвітньо відомого мистецтвознавця і художника, вихідця з Київщини Степана Яремича та багатьох інших.
Українське краєзнавство, потужний громадський рух дослідників рідного краю, — невід’ємна складова сучасного суспільства, активно впливає на розвиток його духовного життя, і в цьому ми вбачаємо суголосність у діяльності Національної спілки краєзнавців України та Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, культурологічного тижневика “Слово Просвіти”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment