«Я Сватовим засватаний…»

Так свого часу писав наш славний земляк-луганець Іван Данилович Низовий (3.01.1942—30.09.2011). Тому не випадково перша декада січня нового 2012 року не лише у слобожанському краї, а й в індустріальному Луганську та на всіх українських землях, де він у різні часи жив і працював, ознаменована низкою громадських літературно-мистецьких заходів з ушанування цього відомого українського поета, прозаїка, журналіста, громадського діяча, багаторічного очільника Луганської обласної письменницької організації, активного просвітянина, непримиренного опозиціонера до всього антиукраїнського.
Пропам’ятні заходи розпочалися в Луганську, у залі Українсько-канадського центру “Відродження”, де 3 січня провели просвітянський літературно-мистецький вечір, присвячений Іванові Низовому й професорові Анатолію Погрібному, які народилися в один день і рік. Зала була оформлена стендами з експозиціями на теми життя і творчості цих подвижників, де головне місце посіли їхні книги, світлини, журнальні статті, інші документи.
5 січня представники громадськості Луганщини на велелюдному зібранні в центрі Сватового відкрили меморіальну дошку, присвячену Іванові Низовому. Саме в цьому слобожанському містечку митець відчував високе натхнення, там набув багатьох друзів — таких, як журналіст і громадський діяч Володимир Просін, митці Сергій Зятєв і Василь Леоненко, поет Микола Твердохліб та чимало інших.
10 січня просвітянські активісти Луганська й Сватового організували літературно-мистецький вечір пам’яті Івана Низового “На крилах натхнення” в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки.
На цих заходах слово про поета сказали народні депутати — президент базового просвітянського Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Курило та Олександр Стешенко, керівник Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” Володимир Семистяга та крайового Українського козацтва Валентин Кравченко, відповідальний секретар облоб’єднання “Просвіти” Дора Тимошевська, голова Луганського міського товариства української мови Володимир Литвин, голова Сватівського районного товариства української мови “Джерело” імені М. Н. Щепенка Володимир Просін, директор обласної бібліотеки Інна Риб’янцева, яка свого часу спільно з Іваном Даниловичем організовувала його авторські вечори, донька Івана Низового, Леся Низова, яка активно працює над упорядкуванням його літературної спадщини, інші активісти й родичі. Різноманітні грані таланту Майстра Слова розкрили його колеги по перу — письменник і літературознавець, просвітянин Олекса Неживий, поетеса й журналіст Тетяна Дейнегіна, доцент ЛНУ імені Тараса Шевченка, учень Івана Даниловича, просвітянин Юрій Кисельов.
Шанувальники творчості поета, просвітяни Сватівщини й усієї області вирішили наступного року спорудити в районному центрі погруддя письменника.
Генерал армії Українського козацтва Валентин Кравченко від імені Верховної ради організації посмертно нагородив митця найвищою козацькою нагородою — Орденом Покрови Пресвятої Богородиці, якого вручив доньці Івана Даниловича — Лесі.
Місцевий музика Василь Леоненко виконав пісні на вірші Івана Низового — “За Вкраїну біль постійний”, “Я Сватовим засватаний” та інші, а юнацький мистецький колектив “Яса” — літературно-музичну композицію за його поезіями. Учасники заходів побачили відеофільм про митця, познайомилися з його творчим доробком, який складається з понад ста поетичних, прозових і публіцистичних книжок.
На жаль, в організації та проведенні заходів не взяли участі представники чинної української (точніше, антиукраїнської) влади. Пропам’ятні заходи мали камерний характер, і учасниками їх стали саме ті, для кого Іван Низовий і пам’ять про нього справді дорогі.

Прес-центр Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment