Дмитро Павличко: «Крутянські герої загинули під національним прапором»

Дорога українська родино!

Насамперед хочу подякувати священикам, які відправили біля пам’ятника Крутянським героям панахиду. Стояли поруч душпастирі Київського патріархату з священиками Греко-Католицької Церкви. Пам’ятаймо, що лише за умов об’єднання наших Церков, які закликають молитися українською мовою, жити для рідного народу, зміцніє наша національна єдність — головна запорука нашої перемоги над владою, яка імітує любов до нашої держави, а насправді ненавидить її.
Сьогодні я пережив хвилини радості, коли побачив біля пам’ятника Героїв Крут великий гурт студентів із Вінницької області, з Барського автодорожнього технікуму, які прибули сюди, щоб присягнути на вірність Україні. Вони стояли в шерензі, як воїни, кожен виходив перед очі своїх друзів, читав надруковану на оздобленому папері Присягу і підписувався під нею. І брав цей документ собі, як свідоцтво, що був під Крутами, поєднався духом із юнаками, які вмерли за Україну. Ось приклад для всіх наших вищих шкіл. Вони присягали і на них дивився директор технікуму — щасливий!
Чи зможуть ректори наших університетів чинити за прикладом того директора технікуму? Не знаю, майже всі вони перелякані міністром освіти Табачником, але київські, харківські, одеські, львівські, всієї України студенти повинні прибути сюди та скласти перед студентами Крутянськими, як це зробили хлопці з Бару, присягу свого життя. Вірю, вони прийдуть сюди! Їх не залякає Табачник, який наказав вилучити з підручників історії України згадку про Крути, спогади про бої УПА з московськими карателями й окупантами нашої землі.
А президент Янукович виявився слухняним учнем свого міністра. В його привітанні народові з нагоди священної Крутянської дати сказано, що тут загинули герої України. Але не сказано, що вони робили під Крутами. Прийшли, погостювали й загинули. Боїться Янукович Табачника, не каже всієї правди, не назве московських окупантів, які після бою під Крутами на київських вулицях перестріляли п’ять тисяч людей, на вулицях, почувши від них одне-єдине необережне українське слово, що заплуталося у “вєлікій руській язик”.
Дорогі мої сини й онуки! Хочу пригадати вам слова Тараса Шевченка з вірша “За байраком, байрак”: “Нас тут триста як скло, товариства лягло, та земля не приймає”. Не приймала земля козаків, які за намовою гетьмана-зрадника, “зарізали” своїх братів. А чому наша влада не приймає трьохсот наших спартанців належним чином, чому вона тремтить, коли на поле під Крутами приходить народ із поклонами? Сьогодні з Ніжина Партія регіонів прислала сюди учителів і дітей із біло-синіми прапорами тільки для того, щоб продемонструвати підтримку фальшивого привітання Президента Крутам, а коли до пам’ятника Героїв Крут підійшов народ із вінками та піснями, ніжинські вчителі й діти з прапорами перекинчиків зникли.
Партія регіонів зникла, як почула живу пісню та живі голоси української нації. Партія регіонів ненавидить українську мову, історію, культуру, Церкву, і приходила сюди лише для того, щоб послухати привітання Януковича. Партія регіонів боїться стати біля цього мікрофона і сказати щось народові, щось хоча б пообіцяти, збрехати знову, боїться — і це добрий для нас знак.
Дорогі мої побратими! Шановні лідери опозиційних партій. Я люблю прапори ваших партій, але їм тут не місце. Крутянські Герої загинули під синьо-жовтим прапором. Ваші прапори тут ні до чого. Під Крутами не маємо права виходити з прапорами, які свідчать, що ми не патріоти, а самолюби, амбітні вожді, які мріють про перемогу своєї партії, саме тоді, коли загибель загрожує Україні.
Закликаю вас об’єднатися, запропонувати єдиний список кандидатів на виборах до Верховної Ради не лише в мажоритарних округах, а й у загальнодержавному окрузі, єдиний список від усіх партій. Якщо ви цього не зробите, вибори програєте, проклянуть вас покоління українців, яких ви віддасте в неволю прислужникам Москви. Коли ж ви нарешті зрозумієте, що в Україні немає жодних справжніх політичних партій, є лише виразники Малоросії, хахландії, і виразники самостійної, європейської України. Ви належите до цієї другої верстви народу і ваше щастя велике в тому, що вас підтримує більшість українського народу. Ваші прапори — знак боротьби між вами, але ваше вождівство гидке вашому народові.
Трагічна ситуація, в якій опинилася наша держава, постала не з ідеологічної боротьби між лідерами Помаранчевої революції, а з їх нездатності подолати взаємини між собою на основі підпорядкування одного вождя іншому. За часів Богдана Хмельницького були полковники молодші за нього, може, й розумніші за нього. Але керувалися найвищою мудрістю патріота, яка наказує підпорядковувати свою силу і свій розум одному! Коли ви свої партійні прапори опустите, ви побачите того одного!
Слава майбутньому президентові України!
Слава Україні!

Виступ біля пам’ятника Героям Крут (29.01.2012 р.).

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment