«Соборний дзвін» у Білій Церкві

Надія КИР’ЯН
За ініціативою місцевих просвітян (керівник — Володимир Іванців) вісім років тому в Білій Церкві започатковано поетичний фестиваль “Соборний дзвін”. Його мета — утвердження ідеалів Соборності України художнім словом. Захід проведено завдяки Білоцерківським міським і Київським обласним організаціям ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка і Національної спілки письменників України та Білоцерківській міській раді. Заступник міського голови Микола Антонюк від імені Білоцерківської влади привітав учасників фестивалю. Голова Київської обласної організації НСПУ Анатолій Гай вручив Володимиру Іванціву Почесну відзнаку Національної спілки письменників України. Говорили про єднання різних регіонів України, читали нові поезії Василь Клічак, Галина Гай, Тетяна-Таїна Братченко, Анатолій Кульчицький, Володимир Дідківський та інші майстри слова.
Гість фестивалю, лауреат багатьох літературних премій Всеволод Ткаченко передав вітання від творчого об’єднання секції перекладачів Київської організації НСПУ, яку очолює, презентував книжку “Сад божественних поезій. Тисячоліття французької любовної лірики”, яка нещодавно вийшла у Видавничому Центрі “Просвіта”. В антології — лірика ХІ—ХІХ століть поетів Франції та інших франкомовних країн (Бельгії, Швейцарії тощо). Вийшов перший том, готується другий. “Це наш із “Просвітою” подарунок для української молоді, щоб вона вчилася кохати, набувала досвіду, створювала справжні родини”, — розповів пан Всеволод.
Цікавий досвід Франції, яка має двісті років державності, у вирішенні мовного питання: там також були різні думки з цього приводу. Але потужні поети П’єр Ронсар і його Плеяда та інші писали французькою свої видатні твори. Це був той сильний аргумент, який переконав королівський двір, що треба перейти на народну мову і відмовитися від штучної, яка прийшла до них із Риму. (У Франції певний час державною мовою була латина.) Показово, що навіть сам кардинал Ришельє, на запитання “Скільки мов у нас повинно бути в державі?”, відповідав: “А скільки в нас королів? Один. Значить і державна мова одна”. Правителі Франції збагнули, що треба мати сильну, потужну європейську державу, а єдина державна мова цьому сприяє. До речі, серед 42-х європейських країн переважна більшість мають одну державну мову. Так повинно бути і в нас. Українська мова консолідує, це гарант соборності українських земель.
Всеволод Ткаченко прочитав кілька перекладів із книжки. На вечорі виступили професійні музиканти й учні Білоцерківських музичних шкіл.
Під час фестивалю відбулися різноманітні заходи у школах, ліцеях, бібліотеках, клубах, на радіо, серед яких найцікавіші: конкурс читців поезій Василя Стуса для школярів і студентів, презентація книжки Володимира Підпалого “Золоті джмелі” та спогадів про поета “Пішов у дорогу за ластівками” за участю його дружини Ніли Підпалої, ювілейний вечір поетеси Ніни Опанасенко, демонстрація телефільмів “Лицар духа” (спогади про Віктора Міняйла) та “Діалог з Віктором Міняйлом” (розмова письменника з Василем Герасим’юком), літературно-музичний вечір “Дзвени, бандуро!” за участю кобзаря Олександра Мусійця.
Приємно, що серед учасників свята багато молоді, а отже, зміна просвітянам підростає.