Олена ОСАДЧА,
декан факультету декоративно-ужиткового мистецтва Київського державного інституту декоративно-ужиткового мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука
Петро Печорний — народний художник України, сучасний видатний митець декоративно-ужиткового мистецтва. Отримав професійну фахову освіту в Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені Віри Мухіної (нині — Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія) за спеціалізацією кераміка і скло. З 1970 р. Петро Печорний обіймав посаду головного художника у заводській лабораторії на Городницькому фарфоровому заводі Житомирської області, де виготовляли самобутню сувенірну продукцію, очолював художню лабораторію Українського науково-дослідного інституту кераміки і скла у Києві.
Талановитий митець вправно володіє різними художніми спеціальностями, творчо поєднує їх у своєму мистецтві: він і кераміст, і скульптур, і графік, і живописець. Петро Печорний працює в різних техніках і ніколи не зупиняється на досягнутому, вдосконалюючи творчі пошуки для збагачення виразності та образності творів. Маючи великі творчі надбання (у його доробку понад 1500 творчих робіт), отримавши наукове звання професора, наразі Петро Печорний очолює кафедру художніх виробів із кераміки і скульптури Київського державного інституту декоративно-ужиткового мистецтва і дизайну імені М. Бойчука.
З початку 2010 року художник створив понад 30 декоративних керамічних тарелів (техніка — кераміка, розпис ангобами, поливами), ілюструючи збірку поетичних творів Тараса Шевченка “Кобзар”. 20 грудня 2011 р. в Українському фонді культури відкрилася його виставка, а роботи художника було висунуто на здобуття Шевченківської премії.
Тематичні декоративні тарелі Петра Печорного на Шевченківську тематику містять багатство образних форм. Вони графічні й живописні. Традиційні українські мотиви вирішуються сучасно та експресивно, в них відчуваються глибинні зв’язки з національним і родовим корінням, вони щиро передають особливості українських звичаїв і народних пісень. Професійна майстерність розписів на керамічних тарелях доповнюється філософсько-поетичним осмисленням життя і смерті, вічності й миті. Цінність цих робіт у відвертості переживання мотиву та образності художньої мови.
Твори художника — камерні, адже запрошують глядача до самозаглиблення, а також зосередження на вічному, позачасовому. Заглиблюючись у вивчення “Кобзаря”, Петро Печорний осягає народну основу творчості Тараса Шевченка, глибина пізнання якої відчувається у пісенно-ліричному настрої робіт митця, у піднесеному емоційному звучанні колориту його творів.
Художні особливості цих робіт визначаються насамперед декоративністю й орнаментикою, яскравою виразністю форм, що посилює враження від їх споглядання. Тло багатьох тарелів містить штрихову основу, спіралі, меандри, що надає їм певного фактурного ефекту, поєднано традиційні українські орнаменти і трансформовані рослинні елементи.
Прямі і хвилясті лінії художник вільно розподіляє за формою у різних напрямах. Цей художній прийом свідчить про внутрішню свободу митця, що надає зображенню емоційності. Тонкий графічний контур відіграє значну роль, адже він розмежовує плями локального кольору, надаючи образам динаміки й невимушеності. Зазвичай контур намальовано тонкою лінією, але інколи, для виділення важливих, значимих деталей, він підсилюється насиченою лінією. Ритм ліній пожвавлюють локальні кольорові площини. Тенденція умовного трактування складок одягу за допомогою вертикальних і горизонтальних ліній, заштрихованих площин, ймовірно, запозичена з техніки гравюри.
Колорит декоративних тарелів здебільшого “мажорний”, переважають яскраві, контрастні кольори. Рослинні елементи намальовані жовтим, білим, червоним, рожевим, зеленим, блакитним кольорами.
Постаті людей вирішено узагальнено, без деталізації. За формою вони — конструктивно-монументальні, проте наділені виразними характерними індивідуальними рисами. Прагнення уникати зайвих прикрас, подробиць, деталей, уміння зосереджувати увагу на головному — духовно-образному змісті — свідчить про високу майстерність і самобутню стилістику автора.
Художник за допомогою техніки кераміки проілюстрував збірку поетичних творів “Кобзаря” Тараса Шевченка. Його роботи насичені пісенно-ліричним настроєм, у них розкриваються сторінки нашої історії, відтворюються традиції духовності, культури, побуту українського народу.
