Олеся ПОНОМАРЕНКО,
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Національного музею Тараса Шевченка, Київ;
Костянтин ХОМЕНКО,
лауреат всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. С. Руданського, Вінниця
18 листопада 1845 року в Переяславі було написано поему “Кавказ”. У липні того ж року в Чечні загинув друг поета художник Яків де Бальмен. Це сталося під час Даргинського походу — великомасштабної загарбницької акції, очолюваної лютим генералом О. П. Єрмоловим, аби зламати опір народів Кавказу російським завойовникам.
Автограф поеми вміщено в рукописній збірці “Три літа”. Довгий час твір поширювався у списках через цензурні утиски. Поет знайомив із ним членів Кирило-Мефодіївського братства, а в грудні 1846 року через братчика М. І. Савича передав “Кавказ” у Париж Адамові Міцкевичу.
1859 року в Ляйпцігу (Німеччина) у безцензурному виданні “Новые стихотворения Пушкина и Шевченки” “Кавказ” вперше побачив світ. Львівський журнал “Вечерниці” 1863 року в ч. 13 опублікував уривок із поеми. Повністю “Кавказ” в Україні вийшов друком у виданні “Поезія Тараса Шевченка” (Львів, 1867, т. 2). На теренах Російської імперії епохальний твір побачив світ лише на початку ХХ ст. у виданні, підготовленому Василем Доманицьким, “Тарас Шевченко “Кобзар” — СПб, 1907 р.
На сьогодні ця антиімперська, антиколоніальна поема звучить 74 мовами світу. Зокрема у Середній Азії вона трансформована шістьма мовами.
Переклад “Кавказу” казахською Таїра Жарокова вперше опубліковано у виданні “Сevcenko T. “Kobzar” (Fan damal olendeki)”. — Almat, 1935.
1964 року його опубліковано у збірці: Шевченко Т. “Таламалы шытармалар”. — Алматы. Жароков Таїр Жарокович (1906—1965) — казахський поет. Переклав також Шевченкову поему “Княжна” та низку віршів. Автор статті про поета “Його батьківщина — наша країна” (1939). Проникливе слово про Шевченка сказав на Міжнародному форумі діячів культури в Києві, присвяченому 150-річчю від дня народження співця України (1964 р.).
“Кавказ” переклав також Аскар Токмагабетов у виданні “Сevcenko T. “Poemalar Lirinal elender” — Alma-Ata, 1939.
Переклад Асана Бегімова каракалпацькою мовою вперше надруковано в збірнику творів українських письменників “Дослык байрамы” — Норис, 1954. А також у виданні “Тарас Шевченко “Кавказ”. Поема. Переклади мовами світу”, Київ, видавництво “Етнос”, 2003 рік.
Бегімов Асан (1907—1958) — каракалпацький поет, прозаїк, перекладач і громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1957).
У Киргизстані переклад “Кавказу” здійснив Кубаничбек Маликов. Його вперше опубліковано в книжці “Шевченко Т. “Кобзарь” — Фрунзе, 1939, а затим у виданні “Шевченко Т. Ырлар жана поэмалар”. — Фрунзе, 1954 року.
Маликов Кубаничбек (1911—1978) — киргизький поет, прозаїк, драматург, критик, перекладач. Народний поет, заслужений діяч мистецтв Киргизстану. Із літературної спадщини Т. Шевченка переклав, крім “Кавказу”, поему “Гайдамаки”, баладу “Тополя”, вірші “І виріс я на чужині”, “В неволі тяжко, хоча й волі”. Українському поетові присвятив вірш “Розмова з Тарасом Шевченком” (1939), статті “Шануємо пам’ять великого Кобзаря” (1939), “Великий поет українського народу” та “Думи про Тараса” (обидві 1964).
Переклад “Кавказу” таджицькою мовою у липні 2007 року виконав найвідоміший поет Таджикистану Кельді Гульназар. Він народний поет, лауреат Республіканської премії ім. А. Рудакі та інших престижних відзнак, автор Державного гімну Республіки Таджикистан. Крім “Кавказу”, зробив надбанням свого народу окремі твори С. Руданського, Лесі Українки, В. Сосюри, І. Драча, І. Маленького. У листі від 27.07.2007 року він писав: “Я зі щирим задоволенням переклав “Кавказ” великого Шевченка. Воістину велична поезія і сучасна! Вона співзвучна і з моїми думами та переживаннями”.
Берди Солтанніязов трансформував “Кавказ” туркменською мовою. Вперше надруковано його у виданні “Шевченко Т. Кобзарь” — Ашгабад, 1939 року. Ще одне видання творів нашого поета побачило світ 1954 року. “Шевченко Т. Гошгулар хэм поэмалар” — Ашгабад.
Солтанніязов Берди (1908—1987), крім “Кавказу”, переклав низку Кобзаревих віршів: “Заповіт”, “Згадайте, братія моя”, “Немає гірше, як в неволі”, “Сонце заходить, гори чорніють”. Редагував туркменські переклади поем “Катерина” (Ашгабад, 1952) і “Наймичка” (Ашгабад, 1953).
Нормудар Нарзулаєв переклав “Кавказ” узбецькою мовою.
Понад півтора століття Шевченків “Кавказ” — непохитно у лавах борців за незалежність і свободу гноблених народів, за їхню волю. Тарасове слово і сьогодні служить надійною зброєю всіх волелюбних народів.
