Зміст номера «А не всё ли равно, на каком языке?!.» Віталій Шевченко: «Ми в боргу перед нашою історією» Кримський окупант Полтавська єпархіальна премія імені преподобного Паїсія Величковського УПЦ КП Від «Золотої комори» — до пекторалі Ірина Фаріон: Брати Іллєнки — характерники українського кіно Закон і мораль Свято Героїнь, що здатне облагороджувати Вертаємось назад? Перше видання [...][...]
Архів лютого 17, 2012
«А не всё ли равно, на каком языке?!.»
Іван ЮЩУК, професор, заслужений діяч науки й техніки України Ні, не все одно. Якби було все одно, то чехи давно б уже перейшли на німецьку мову, адже вона ще в позаминулому столітті повністю опанувала чеські міста й переможно захоплювала села. Якби було все одно, то поляки не повертали б польську мову в свою повністю зросійщену [...][...]
Віталій Шевченко: «Ми в боргу перед нашою історією»
Віталій Шевченко народився 1954 року року в місті Ічня на Чернігівщині. Політик, журналіст, письменник. Народний депутат України 2, 3, 4 скликань. Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2005—2009). Один із фундаторів Народного руху України, входив до керівництва НРУ, згодом — УНП. Автор понад десятка книг поезії, прози, публіцистики, краєзнавства. Значний слід в [...][...]
Кримський окупант
Олег ЧОРНОГУЗ, Київ 1942-го мені виповнилося 6 років. Але той кривавий “ляпас-удар” мені запам’ятався назавжди. Я ще не ходив до школи. І наступний рік мені освітою також не світив. Україна була повністю окупована гітлерівцями. У нашій хаті німецький інтендант розквартирував двох офіцерів. Есесівців. Пригадую, форма була чорна, як і їхні душі. Мій старший брат Григорій [...][...]
Полтавська єпархіальна премія імені преподобного Паїсія Величковського УПЦ КП
Преподобний Паїсій (Величковський Петро Іоаннович; 21.12.1722, м. Полтава — 15/28.11.1794, Нямецький монастир, Молдова) — православний церковний діяч. Син протоієрея. Після закінчення парафіяльної школи впродовж 1735— 1739 рр. навчався в Київській академії. У 17 літ став послушником Любецького монастиря, чернечий постриг під іменем Парфенія прийняв 1741 р. у Медведівському монастирі св. Миколая. Після недовгого перебування в [...][...]
Від «Золотої комори» — до пекторалі
Закінчуємо цікаву “мандрівку” до музеїв, розташованих на території “Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника”, яку розпочали в минулих числах “СП”. Музей історичних коштовностей — філія Національного музею історії України — єдине в нашій державі систематизоване зібрання дорогоцінних металів і коштовного каміння. Їх вивчення допомагає зрозуміти світогляд, естетичні ідеали, технічні досягнення народів, що жили на наших землях від [...][...]
Ірина Фаріон: Брати Іллєнки — характерники українського кіно
Не приховаю, що кожна зустріч із родиною Іллєнків — це вдивляння у Юрія Іллєнка: у його риси, слова, манери. І водночас постійне прокручування його тези, що досвід не передається. До болю не вистачає Його і до очевидности — Він із нами: духовно, культурно, політично. Фільм “ТойХтоПройшовКрізьВогонь” Михайла Іллєнка це засвідчив сповна. Пан Михайло приїхав до [...][...]
Закон і мораль
Володимир ЛИТОВЧАК, с. Малютянка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. Якщо закони не відповідають суспільній моралі — вони не діють, саме це ми спостерігаємо зараз в Україні. Суспільна мораль випливає з 10 Божих заповідей. Законів і поправок до них Верховна Рада ухвалює тисячі, чим, на жаль, і хизується. Це означає, що наш парламент некомпетентний ухвалювати закони, які [...][...]
Свято Героїнь, що здатне облагороджувати
Лідія КУПЧИК, голова Львівської міської Ліги Українських Жінок Саме на лютий припадає Свято Українських Героїнь. Воно зродилося в 50-х роках ХХ ст. у діаспорі. Тоді весь світ сколихнула звістка про повстання українських політв’язнів у таборах Норильська, Воркути, Кінгіру. Найбільше вразила участь у повстанні жінок (переважно, українок). Отоді й виникла думка започаткувати свято для вшанування українських [...][...]
Вертаємось назад?
Антоніна МАТВІЄНКО, Київ Здавалося, Україна через двадцять років незалежності мала б стати демократичною, економічно могутньою, українськомовною державою. Сталось інакше: держава перебуває під тиском руйнівних сил. Зокрема знову починається боротьба на мовному фронті — за впровадження другої державної мови. Один із очільників цієї боротьби — нардеп від партії регіонів В. Колесніченко. Цей запеклий українофоб б’є себе [...][...]












