«Русскій мір» уже в Україні, у владних структурах

Дивні, якщо не сказати більше, останні призначення Президента Януковича на вищі керівні посади в силових структурах держави спонукають до певного висновку. Схоже, “русскій мір”, звісно ж, поза межами Росії, ця ідея-фікс Московського Патріарха Кіріла і прем’єр-президента Путіна таки вибудовується в Україні.

Мурування “міра” йде не лише засобами релігії, через часті “душпастирські” візити глави Російської Церкви, і не тільки на пропагандистському фронті, шляхом путінських ідеологічних трактатів на теми “євразійства”, а набагато прямолінійніше — через наші урядові структури, зокрема й силові. Протягом кількох лютневих днів ми отримали два призначення. Спершу Президент призначив росіянина Ігоря Калініна головою СБУ. За кілька днів інше не менш гучне призначення — росіянин Дмитро Саламатін став міністром оборони України.
Може, не варто було б акцентувати на національності нових керівників силових структур, російські сторінки є в біографії багатьох відомих політичних і громадських діячів нашої держави. Врешті, всі ми вийшли з тої “шинелі”. Але тут ідеться про ключові структури в системі національної безпеки держави — службу, яка носить навіть відповідну назву, а також Збройні сили, українську армію. Вперше на керівні посади призначено не просто росіян, а людей, які народилися поза межами України: Калінін — у Підмосков’ї, Саламатін — у Казахстані. Варто звернути увагу й на те, що обидва з’явилися в Україні вже після розпаду Радянського Союзу.
Чим продиктовані ці солідні призначення? У нового глави СБУ генерала Калініна типова чекістська, військова біографія. Багатолітня служба в органах, участь у війні в Афганістані. В Україні протягом кількох років як кандидат військових наук викладав в Академії СБУ. Очолював Центр спеціальної підготовки елітного спецпідрозділу СБУ “Альфа”. Після Майдану звільнився з СБУ і 5 років працював в охоронній структурі “Альфа-Щит”, близькій до спецслужби. З приходом нової влади Янукович призначив Калініна керівником Управління державної охорони, на цій посаді генерал і служив до нового призначення. Отже, останні два роки саме уродженець Росії очолював відомство, яке охороняло найвищі структури влади в українській державі та їхніх очільників. По-своєму логічно, що саме такого службіста Янукович призначає головою СБУ: людина особисто віддана главі держави, його команді, клану.
Менш зрозуміла ситуація з Саламатіним. Не військовий, не спецслужбіст, за освітою — інженер, біографія, так би мовити, виробничо-чиновницька. Був громадянином Російської Федерації аж до 1999 року. Депутат парламенту двох останніх скликань від Партії регіонів. Наблизився до військової сфери України два роки тому, коли отримав від нової влади солідну посаду керівника “Укрспецекспорту”, державного відомства, що займається торгівлею зброєю. У січні цього року указом Президента призначений на схожу і не менш важливу посаду генерального директора Державного концерну “Укроборонпром”. До речі, будучи на державній службі, чомусь залишався депутатом парламенту. І далеко не пасивним, а надто вже “активним”…
Призначення Саламатіна викликало різку реакцію політикуму: це не просто служака, відданий режиму, а готовий виконувати будь-які його вказівки. Ось як коментує це призначення народний депутат із фракції БЮТ, міністр опозиційного уряду Андрій Павловський, котрий зазначив, що міністром оборони стала людина некомпетентна, натомість той “готовий виконати будь-яку вказівку… І якщо навесні або восени буде соціальне напруження у суспільстві, якісь мітинги, протести — ці відморозки, яких призначили на силові посади, дадуть команду стріляти, не задумуючись”.
Різкі оцінки щодо Саламатіна викликані ще й особливою обставиною: новий міністр, будучи новачком у силових структурах, відзначився силовими методами в іншому: він один із найактивніших учасників бійок, які затівали регіонали просто в парламентській залі. Наприклад, одна з найскандальніших — бійка під час ратифікації Харківських угод навесні позаминулого року. Тоді Саламатін кидався на колег-депутатів зі стільцем, у результаті проломив носа депутатові з НУНС Карпукові. В грудні 2010 року в стінах парламенту за участю Саламатіна побили п’ятьох депутатів, яких відвезли в лікарню з тілесними ушкодженнями. Розпускав руки Саламатін і на своїй службі в “Укрспецекспорті”.
А ось коментар народного депутата Олега Ляшка: “Саламатін — зять колишнього першого віце-прем’єра Росії Олега Сосковця і за роки проживання у Москві співпрацював із ГРУ — воєнною розвідкою. І в Україні такій особі спершу довірили Держкомпанію з торгівлі продукцією військового та спеціального призначення, а тепер йому віддали ще й оборону держави”. Депутат вимагає не лише відставки Саламатіна, а й найближчим часом планує внести на розгляд Верховної Ради законопроект про заборону займати державні посади особам, що перебувають у тісних родинних чи інших зв’язках із високопосадовцями інших держав. Також депутат пропонує, аби кандидати на державні посади в Україні проходили перевірку щодо співпраці зі спецслужбами інших держав.
Ще одне питання: як взагалі нині формуються структури влади? Призначення таких людей на надважливі посади є ще й свідченням недовіри до власних, українських, політиків, військових. Невже в українській армії бракує генералів, які б очолили те ж Управління державної охорони, не кажучи вже про Міністерство оборони? Точно охарактеризував таку кадрову політику, коментуючи нові призначення, голова парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко: “Дмитро Саламатін — міністр оборони. Прекрасно! Формується оновлена команда. Темп втрачати не можна, треба йти далі: Інна Богословська —прем’єр-міністр, Ганна Герман — міністр економіки, Леонід Черновецький — міністр аграрної політики, Вадим Колесніченко — міністр освіти, Геннадій Кернес — міністр соціальної політики, Михайло Чечетов — міністр культури”.
Що ж, цілком логічні пропозиції в руслі нинішньої кадрової політики, особливо якщо говорити про компетентність, кваліфікованість у згаданих сферах. А дехто теж може прислужитися кіріло-путінській ідеї побудови “руського міра”. Звісно, довкола Росії…

Петро АНТОНЕНКО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment