Біснувалися ненависники

Воскресивши імперський міф Переяславської ради, проросійське козацтво, інші прихильники “русского міра” вкупі з комуністами провели під призабутим гаслом “навіки разом” мітинги, урочисті збори і псевдонаукові конференції, використавши дату 358-річчя події в Переяславі як привід ще раз утвердити свою відданість “старшому братові”, а неслухняного “молодшого” закликати в імперське ярмо, чи то пак — “євразійський союз”.

Сергій СЛОБОЖАНСЬКИЙ,
Одеса

Зібрані у світовій павутині фото з тих не надто велелюдних заходів унаочнюють, що більшість мітингувальників відзначали “возз’єднання” лише під російськими триколорами та з проросійською чи комуністичною символікою. Хіба що у Києві на Софійській площі та в Одесі можна було побачити наш державний синьо-жовтий прапор.
Щодо самої Переяславської ради 1654 року, то подавалася вона “руськомирянами” за пропахлими нафталіном підручниками з історії КПРС. Хоч сучасні історики давно довели, що Переяславська рада обернулася трагедією для поневоленої України, дехто й досі вдається до кон’юнктурно-політичної реанімації міфу про неї. До речі, 1991 року Українське козацтво, гетьманом якого на той час було обрано В’ячеслава Чорновола, відмовилося від положень Переяславської ради про так зване об’єднання України з Росією і розглядає її військовий союз, укладений Богданом Хмельницьким.
Віддане Україні козацтво і нині не перевелося, але є, на жаль, чимало козачків-прислужників Кремля, саме вони і попіарилися у ці дні в Одесі, Запоріжжі, Донецьку, Сімферополі та столиці, ратуючи за негайне входження нашої держави до митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану, який почав діяти з 1 січня нинішнього року. А майбутнє України учасники акцій вбачають у її інтеграції у Євразійський союз — прообраз колишнього імперсько-комуністичного союзу. На мітингах у Криму звучав імперський гімн “Боже царя храни”, а присутніх осіняв портрет головного ідеолога “русского міра”, московського попа Кіріла (Гундяєва). У Миколаєві акція почалася з нової пісні “Россия—Украина—Беларусь” (звичайно ж, російською мовою) у виконанні якихось новоявлених “молодогвардійців”.
Майже в усіх резолюціях мітингів фігурували одні й ті ж тези: “Майбутнє України в союзі з Великою Росією”, “Русскій мір” — єдиний шанс для України”, “Так! — вступу України в ЄЕП! Так! — Євразії!”. Повсюдно було висловлене слізне прохання до президентів Росії та України оголосити 18 грудня “Днем Дружби” між двома країнами. Усе це наводить на думку, що учасники проросійських акцій почувалися “єдіноросами”, “новоросами”, представниками “русского міра” чи міфічного “триєдіного русского народа”, але тільки не українцями.
Цікаво, що Генеральний консул Російської Федерації у Сімферополі Володимир Андрєєв, висловив ось таку думку: “Переяславська рада показала, що Росія й Україна можуть реалізувати свої національні інтереси тільки разом, тільки спільно”. Отож, вступивши до Євразійського союзу, Україна стане найдорогоціннішою окрасою “імператорського вінця” Владіміра Путіна, якому не дають покою лаври Петра Великого.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment