Стародавня бібліотека

На території Києво-Печерської лаври працює бібліотека. Вона відкрита для киян, мешканці з інших міст можуть користуватися літературою тільки в читальному залі. Зібрання бібліотеки розподілено за фондами: екзегетики (Святе Письмо та його дослідження); святоотцівської літератури; богословської, навчальної та наукової літератури; історії, краєзнавства та географії; богослужбової та церковно-співацької літератури; духовно-настановчої літератури; стародруків, дореволюційних і рідкісних книг; релігієзнавчий; літератури філософського спрямування; періодики, енциклопедичної та довідникової літератури; художньої літератури, літературознавства та мовознавства; мистецтвознавчої та культурологічної літератури; фонотека й відеотека.
Історія бібліотеки сягає часів стародавньої Русі, коли бібліотеки формували при кафедральних соборах і монастирях. “Повість минулих літ” розповідає, що князь Ярослав Мудрий створив першу на Русі публічну бібліотеку при Софійському митрополичому соборі. Невдовзі митрополит Іларіон, преподобний Феодосій Печерський стали ініціаторами заснування бібліотеки в Києво-Печерській лаврі.
Тут збирали й переписували найкращі на той час книги: “Книгописець монах Іларіон вдень і вночі трудився в келії, монах Нікон книги переплітав, преподобний Феодосій сам пряв нитки для перепльоту”.
Бібліотека розвивалася разом із монастирем. У її історії були періоди піднесень і падінь, пов’язаних із князівськими міжусобицями, навалами загарбників, пожежами та іншими лихами.
Під час навали орди Батия монастир повністю зруйнували і разом із ним загинула Лаврська бібліотека. Тільки в XIV столітті відновили монастир і бібліотеку. Активно допомагали цьому київські князі Олельковичі й волинські князі Острозькі, а також печерські архімандрити — Нікіфор Тур, Єлисей Плетенецький і Захарій Копистенський.
Період із середини XV до початку ХХ століття — час розквіту монастиря, який одержував великі внески. Їх витрачали на будівництво, а також на культурно-просвітницьку діяльність.
Внаслідок жовтневого перевороту майно Лаври, зокрема її бібліотеку, націоналізували. Значну частину фондів знищили чи вивезли за кордон.
Із 1988 року у Лаврі почало відроджуватися чернецьке життя, відновили бібліотечну справу. 2008 року бібліотеку перевели в приміщення, що дозволяє найкраще розмістити й упорядкувати бібліотечні фонди. Облік і каталогізацію лаврських бібліотечних фондів здійснюють на базі сучасних інформаційних технологій, що значно полегшує пошук літератури і співпрацю з іншими бібліотеками.

Надія КИР’ЯН

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment